**Справа «Роттердам+»: Вищий антикорупційний суд під прицілом критики. Чи дотримується принцип змагальності?**
Сьогодні Україна уважно стежить за перебігом судових процесів, які мають на меті встановити справедливість та притягнути винних до відповідальності. Особливої уваги набуває розгляд резонансної справи «Роттердам+» у Вищому антикорупційному суді (ВАКС). Однак, замість чіткого та неупередженого вердикту, ми спостерігаємо низку процесуальних та правових дискусій, які ставлять під сумнів дотримання фундаментальних принципів права, зокрема принципу змагальності та рівності сторін.
**Прокурор, який був детективом: подвійний стандарт чи законна практика?**
Одним із найгостріших питань, що викликають занепокоєння, є ситуація з прокурором, який раніше обіймав посаду детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у цій же справі, а нині виступає стороною обвинувачення в суді. Нещодавня відмова ВАКС у відводі цього прокурора, мотивована «нормальною реалізацією повноважень» у минулому, відкриває широке поле для юридичних дебатів.
Юристка Валентина Карповець слушно наголошує, що ключовим для будь-якого судового процесу є питання законності дій детектива та допустимості зібраних ним доказів. Ці аспекти мають оцінюватися судом лише на етапі ухвалення остаточного рішення, а не на початкових стадіях розгляду. Проте, як свідчить практика, ВАКС у подібних, аналогічних обставинах, раніше задовольняв клопотання про відвід прокурора.
**Чи створюється враження упередженості?**
У справі «Роттердам+» суд, здається, зосередився на оцінці попереднього статусу учасника процесу, а не на суті його минулої діяльності. Такий підхід може створити цілком обґрунтоване враження про потенційну упередженість суду, що є неприпустимим для незалежного та справедливого правосуддя.
**Обмеження права на захист: відмова у допиті та оцінка психологічного тиску**
Окрему увагу привертають процесуальні аспекти, пов’язані з відмовою у допиті прокурора як свідка, а також оцінкою заяв сторони захисту про можливий психологічний тиск під час досудового розслідування. На думку пані Карповець, попередні висновки суду щодо цих питань, зроблені без повноцінного та всебічного розгляду, можуть бути розцінені як обмеження права сторони захисту на подання доказів. Це, в свою чергу, ставить під сумнів принцип рівності сторін у судовому процесі.
**Небезпечні прецеденти та Конституційні гарантії**
Ще одним тривожним сигналом є підхід, за якого давність подій нібито нівелює необхідність ретельної перевірки можливих порушень. Така логіка створює ризики формування небезпечних судових прецедентів, які суперечать гарантіям захисту прав та свобод, закріпленим у Конституції України. Справедливий суд повинен керуватися законом, а не часом, що минув.
**Нейтральність суду: основа змагального процесу**
У змагальному процесі суд має залишатися абсолютно нейтральним до моменту винесення остаточного рішення. Використання оціночних формулювань щодо дій однієї зі сторін, як це спостерігається у справі «Роттердам+», неминуче ставить під сумнів сам принцип рівності сторін та неупередженості суду.
**Що далі?**
Українське суспільство очікує прозорого та справедливого розгляду справи «Роттердам+». Важливо, щоб ВАКС неухильно дотримувався принципів верховенства права, забезпечуючи рівні можливості для всіх сторін процесу та гарантуючи неупередженість винесення рішення. Від цього залежить не лише доля конкретних осіб, але й довіра громадян до судової системи загалом.
—
Важливо! Цей матеріал підготовлено виключно в інформаційних цілях і не є юридичною консультацією. Всі рішення повинні прийматися після консультації з кваліфікованим юристом.
Ключові слова для пошуку: Роттердам+, ВАКС, суд, справедливість, неупередженість, принцип змагальності, рівність сторін, прокурор, детектив НАБУ, Валентина Карповець, процесуальні порушення, Конституція України, правосуддя, антикорупційний суд, судова справа, резонансна справа.
