---
title: "Астрономи досліджують таємничі радіосигнали з космосу під назвою довгоперіодичні транзієнти"
url: "https://www.faktyua24.com/astronomi-doslidzhuyut-tayemnichi-radiosignali-kosmosu-nazvoyu-dovgoperiodichni-tranziyenti-f69404/"
published: "2026-11-14T23:00:00+02:00"
modified: "2026-11-14T23:07:28+02:00"
section: "Наука"
language: "uk"
publisher: "Факти Україна 24"
---

# Астрономи досліджують таємничі радіосигнали з космосу під назвою довгоперіодичні транзієнти

![A Mysterious Object in Space Pulsed Every 62 Minutes. Then It Vanished.](https://www.faktyua24.com/wp-content/uploads/2026/11/7d08bc5ed003a7ea6c06232b0c6da8d7-1024x576.webp)

- Астрономи виявили новий об'єкт, що випромінює регулярні радіоімпульси кожні 62,2 хвилини.
- Ці сигнали класифікували як довгоперіодичні транзієнти, проте їхнє походження залишається невідомим.
- Подальше вивчення нових джерел має допомогти визначити, чи є вони нейтронними зірками або білими карликами.

У 2022 році дослідники виявили таємничий об'єкт, позначений як LPT J1555-5631, що генерував радіосигнали з інтервалом у 62,2 хвилини. Відкриття було зроблене астрономом Скоттом Хайманом із коледжу Світ-Браяр під час аналізу архівних даних телескопів MeerKAT та ASKAP. На відміну від попередніх спостережень, цей об'єкт випромінював два окремі імпульси в кожному циклі з протилежною круговою поляризацією, що вказує на складну структуру магнітного поля.

Довгоперіодичні транзієнти є новим класом радіоджерел, які характеризуються тривалими яскравими спалахами з великими паузами між ними. Перший подібний об'єкт, GCRT J1745-3009, був зафіксований ще у 2002 році, коли він випустив п'ять радіоімпульсів з інтервалом у 77 хвилин, після чого зник.

> Чи є всі LPT одним типом об'єкта? Чи вони представляють нову підкатегорію білих карликів або нейтронних зірок? Можливо, це зовсім невідомий науці тип об'єктів?

— Скотт Хайман

Наразі вченим важко визначити природу цих явищ. Основними кандидатами вважаються нейтронні зірки, такі як пульсари або магнетари, а також білі карлики, що взаємодіють із зірками-компаньйонами. Однак низька частота пульсації LPT не відповідає стандартним моделям поведінки пульсарів.

> Ці властивості вказують на те, що випромінювання виникає з областей поблизу обох магнітних полюсів, а осі обертання та магнітна вісь об'єкта розташовані майже перпендикулярно одна до одної.

— Скотт Хайман

Відхилення у часових інтервалах між імпульсами LPT J1555-5631 свідчить про складнішу магнітосферу, ніж вважалося раніше. Науковці сподіваються, що збільшення каталогу виявлених LPT дозволить виявити закономірності та визначити механізми їхньої активності. Результати дослідження опубліковані у виданні The Astrophysical Journal.