---
title: "Індійський стартап SatLeo Labs планує створити орбітальну систему тепловізійного моніторингу"
url: "https://www.faktyua24.com/indiyskiy-startap-satleo-labs-rozroblyaye-sistemu-kosmichnogo-monitoringu-temperaturi-zemli-b6b29b/"
published: "2026-11-18T15:00:00+02:00"
modified: "2026-11-18T15:13:43+02:00"
section: "Наука"
language: "uk"
publisher: "Факти Україна 24"
---

# Індійський стартап SatLeo Labs планує створити орбітальну систему тепловізійного моніторингу

![India's SatLeo Labs wants to build a 'thermometer for Earth' in space](https://www.faktyua24.com/wp-content/uploads/2026/11/47ac1b57a8445afe9432a9f7d85f26ef-1024x576.webp)

- Індійська компанія SatLeo Labs розробляє угруповання з 15 мікросупутників для моніторингу температури Землі в режимі реального часу.
- Технологія забезпечить роздільну здатність менш як 10 метрів, що дозволить аналізувати міські теплові зони та стан сільськогосподарських культур.
- Компанія успішно запустила демонстраційний апарат TAPAS-1 у жовтні 2024 року та планує завершити розгортання флоту до 2030 року.

Компанія SatLeo Labs зі штаб-квартирою в Ахмадабаді працює над проєктом Pyro — мережею з 15 супутників на низькій навколоземній орбіті. Використовуючи сенсори з бортовим штучним інтелектом, система вимірюватиме тепловипромінювання поверхні планети. За словами розробників, така точність допоможе відстежувати міські теплові острови, виявляти водний стрес у рослин, лісові пожежі, промислові викиди та теплові сигнатури ракетних запусків.

> Це буде настільки точно.

— Урміл Бахай, співзасновник SatLeo Labs

> Ми перебуваємо в космосі, але ми вирішуємо проблеми на Землі.

— Шраван Бхаті, співзасновник та генеральний директор SatLeo Labs

Перший технологічний демонстратор TAPAS-1 був виведений на орбіту 1 жовтня 2024 року ракетою SpaceX Falcon 9. Після повної реалізації проекту супутники мають сканувати територію планети щонайменше двічі на добу. На сьогодні SatLeo Labs залучила близько 6 мільйонів доларів інвестицій та отримала листи про наміри від потенційних клієнтів на суму 54 мільйони доларів.

Ініціатива виникла як спроба подолати обмеження наявних даних дистанційного зондування, які виявилися занадто низької якості для потреб індійського сільського господарства. Співзасновник Раненду Гош зазначив, що досвід роботи в Індійській організації космічних досліджень (ISRO) допоміг команді пришвидшити процеси розробки. Попри успіхи, компанія стикається з дефіцитом пускових потужностей. За словами засновників, терміни місій залежать від наявності ракет, оскільки доступ до SpaceX обмежений до 2029 року, а вітчизняні розробники, як-от Skyroot Aerospace, ще перебувають на стадії випробувань.
