Неймовірна історія стійкості та витримки сталася на Запорізькому напрямку. Український військовий на псевдо “Картман”, боєць 118-ї механізованої бригади, провів понад два тижні в одному бліндажі з російським окупантом, без їжі та води. Але це не зламало його — навпаки, він зміг переконати ворога скласти зброю.
Почалося все 13 березня. Російські війська активно атакували позиції українських захисників. Поруч з Вадимом, як називають “Картмана” насправді, розірвався снаряд. “Нас так вже добряче контузило”, – згадує військовий. Після загибелі побратима, Вадим, босоніж, перебіг до сусіднього бліндажа, сподіваючись на порятунок. Однак, замість допомоги, він опинився прямо в руках окупанта.
Наступні 12 днів стали справжнім випробуванням. Вадим перебував під дулом ворожого автомата. Їжі не було зовсім, а воду окупанту зрідка скидали дроном — лише по 0,5 літра на день. “Він давав мені лише кришечку водички на день, щоб я не відкинувся”, – розповідає захисник. Збирали дощову воду та конденсат, коли йшли дощі.
Незважаючи на виснаження та обморожені ноги, Вадим зрозумів: його єдиний шанс — це переконати ворога. Він почав розмовляти з окупантом, розповідаючи, що в українському полоні його нагодують і він залишиться живим. Голодний і виснажений сам, росіянин врешті-решт погодився.
Щоб подати сигнал своїм, Вадим написав прохання про допомогу на картонці та вийшов із бліндажа. “Виходжу на поле і просто табличку показую”, – згадує він. Незабаром з рації, яку скинув дрон, пролунала українська мова: “Хлопці, ми вас побачили. Не хвилюйтесь, ми вас заберемо”.
Першим “привітом” від побратимів стала домашня їжа, яку дроном скинули прямо до бліндажа. Як виявилося, ці пакунки передала мама Вадима, яка й не здогадувалася, що годує сина в полоні.
28 березня за Вадимом та росіянином приїхала евакуаційна машина. Зараз Вадим перебуває в шпиталі в Запоріжжі. Через тривале перебування на морозі без взуття він сильно обморозив ноги і поки пересувається на візку. Його дружина Леся, яка два тижні вважала чоловіка зниклим безвісти, тепер не відходить від нього ні на крок.
Вадим зізнається, що в полоні, аби не збожеволіти, він уявляв свій майбутній бізнес. “Думав про соковите яблуко, як нарізати його слайсами, заливати водою, щоб воно настоялося… Уявляв, що хочу робити “смачну воду””, – ділиться боєць.
Росіянина-перебіжчика передали СБУ, згодом його планують відправити на обмін. Сам Вадим після реабілітації на заході України збирається знову повернутися до строю.
