---
title: "Кліматичні зміни прискорюють руйнування стародавніх наскельних малюнків в Індонезії"
url: "https://www.faktyua24.com/klimatichni-zmini-priskoryuyut-ruynuvannya-starodavnih-naskelnih-malyunkiv-indoneziyi-96136f/"
published: "2026-11-19T14:05:34+02:00"
modified: "2026-11-19T14:27:45+02:00"
section: "Наука"
language: "uk"
publisher: "Факти Україна 24"
---

# Кліматичні зміни прискорюють руйнування стародавніх наскельних малюнків в Індонезії

![Humanity’s oldest art is being erased by climate change](https://www.faktyua24.com/wp-content/uploads/2026/11/0ca0bc0198bf423f9e1b8a7c94766527-1024x576.webp)

- Зміна клімату спричиняє швидку деградацію найдавніших відомих творів мистецтва в печерах Індонезії.
- Процес галоклазії, зумовлений перепадами температури та вологості, руйнує вапнякові поверхні з малюнками.
- Археологи проводять термінову цифрову фіксацію об’єктів, оскільки їхнє повне збереження залишається під загрозою.

У печерах Індонезії науковці фіксують прискорене руйнування наскельного живопису віком від 20 до 67 800 років. Основним чинником деградації є процес галоклазії, за якого розчинені солі в пористому вапняку кристалізуються, розширюються і спричиняють розтріскування та відшарування кам’яних порід. Це явище активізується через глобальне потепління, часті посухи, спричинені Ель-Ніньйо, та зміни в режимі мусонних дощів.

За словами археолога Шінатрії Адхітіатами з Національного агентства досліджень та інновацій Індонезії, ситуація набуває критичного характеру через швидкість руйнування.

> Ми все ще відкриваємо наскельне мистецтво, яке може докорінно змінити наше розуміння раннього людського культурного та художнього самовираження, тоді як деякі з уже відомих нам творів зникають, перш ніж ми встигаємо їх повністю задокументувати чи зрозуміти.

— Шінатрія Адхітіата

На острові Сулавесі виявлено понад 500 ділянок із наскельними малюнками, зокрема найдавніший у світі зразок наративного мистецтва віком 51 200 років. У січні 2026 року команда під керівництвом Рено Жоаннес-Боя з Університету Південного Хреста (Австралія) встановила, що відбиток руки на острові Муна датується щонайменше 67 800 роками.

> Дані дуже чіткі. Після цього нам довелося змінити свої переконання і поглянути на еволюцію людини в іншому світлі.

— Рено Жоаннес-Боя

Дослідники вказують, що окрім кліматичних змін, на стан печер впливає діяльність людини, зокрема промисловий розвиток, сільське господарство та видобуток копалин. Влада Індонезії планує надати охоронний статус печері на острові Муна та подала заявку на включення вапнякового ландшафту Марос-Пангкеп до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Наразі вчені зосереджені на систематичному моніторингу мікроклімату печер та 3D-скануванні зображень, щоб зберегти дані про унікальну спадщину для майбутніх поколінь.
