Україна переживає серйозну кризу мобілізації, що викликає занепокоєння на тлі тривалого конфлікту з Росією. За даними видання The Independent, близько 2 мільйонів українців ухиляються від військової служби, а ще сотні тисяч перебувають у статусі самовільного залишення частини (СЗЧ).
Міністр оборони України Михайло Федоров підтвердив масштаби проблеми, зазначивши, що з 2022 року було відкрито близько 290 000 справ проти військовослужбовців за СЗЧ. Ця ситуація ускладнюється зовнішніми факторами, зокрема, переключенням уваги адміністрації Трампа на конфлікт з Іраном та затягуванням мирних переговорів.
Характер бойових дій в Україні змінився. Якщо на початку 2022 року це була активна оборона, то зараз це виснажливий, тривалий конфлікт, де солдати на фронті часто не очікують швидкого повернення додому. Це створює відчуття “квитка в один кінець” для служби в ЗСУ.
Причини ухилення та настрої
Багато українців, які ухиляються від призову, наводять різні причини. Один з них, 37-річний Денис, розповідає, що спочатку був готовий служити, але побачив “несправедливість, безліч людей, які відкуплюються, недоторканні, а інших запихають в бус, незважаючи на хвороби”. Він також дбає про хворого батька і боїться втратити можливість допомагати родині.
На передовій солдати розвідпідрозділів скаржаться на виснаження, але розуміють свою важливість. Пілот безпілотника, який три роки прослужив піхотинцем, зазначає: “Люди сприймають службу в армії як квиток в один кінець, бо не бачать ротацій”.
Реформи та психологічні стимули
Олександр Мережко, голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, підкреслює, що ключова проблема полягає не в кількості людських ресурсів, а в їх управлінні та створенні психологічних стимулів. “Якби вони знали, що воюватимуть один рік, і на цьому все, і зможуть відпочити, то вони були б більш схильні вступати до армії”, — вважає він.
Депутат також згадує про випадки корупції серед командирів, які брали хабарі за відгули або за уникнення передової, а також продавали ресурси, призначені для солдатів.
Бригадний генерал Андрій Білецький пропонує зосередитися не стільки на кількості мобілізованих, скільки на їхній якості. “Дайте цим людям впевненість у тому, що вони отримають гарну підготовку та хорошого командира, і більшість із них підуть. Покращте підготовку, покращте якість сержантів та офіцерів нижчого рівня, і ви отримаєте нормальну чисельність мобілізації”, — радить він.
За словами народного депутата Михайла Цимбалюка, близько 1,5 мільйона чоловіків призовного віку не оновлюють військово-облікові дані. Ухиляння від призову несе ризики бути відправленим до найнебезпечніших районів фронту з малою ймовірністю повернення, тому багато чоловіків уникають публічних місць, боячись бути мобілізованими.
Україна пройшла шлях від армії радянського зразка до лідера у сучасній війні з використанням безпілотників. Однак, як зазначають військові, “радянське” ставлення байдужості до солдатів на місцях все ще зберігається серед деяких високопосадовців, що не відповідає сучасним вимогам.
