Ніч проти 24 травня стала для Києва справжнім випробуванням. Місто знову зазнало масованої атаки з боку російських окупантів, які застосували весь арсенал ракет та безпілотників. Але цього разу українська ППО показала, що готова до найскладніших викликів, демонструючи рекордні показники у протидії ворожим дронам. Сергій Бескрестнов, відомий як “Флеш”, фахівець із систем зв’язку та радник міністра оборони, проаналізував тактику ворога та ефективність української оборони.
Ставка Росії: Перевантажити українське небо
Головною ставкою російських загарбників під час останньої атаки стала кількість. “Занадто багато для наших ресурсів ППО”, – так оцінює кількість ракет, спрямованих на столицю, Сергій Флеш. Це свідчить про чітку тактику Кремля: створити таке навантаження на українську протиповітряну оборону, щоб вона не змогла впоратися з усіма цілями.
Однак, ця стратегія виявилася не такою ефективною, як очікувалося, коли йдеться про боротьбу з іранськими дронами “Шахед”.
Рекордні показники: Українські захисники перевершили себе
У протидії дронам “Шахед” українські захисники продемонстрували рекордні результати. За словами “Флеша”, показники збиття цих безпілотників були кращими, ніж середні за півріччя. Частка перехоплених “Шахедів” цього разу склала понад 40% від загальної кількості збитих. Це свідчить про значний позитивний прогрес у роботі Міністерства оборони та Сил оборони України за останні 4 місяці.
“Шахеди” нового покоління: Різновиди та тактика
Під час атаки 24 травня, як і раніше, ворог використовував тактику масованої атаки дронами “Шахед”, спрямовуючи їх одними маршрутами, щоб перевантажити ППО. Цікаво, що цього разу були зафіксовані спроби атаки на Київ з півночі з використанням реактивних “Шахедів” – “Герань-3” та “Герань-4”.
“Шахедів” з ручним керуванням було небагато. Ворог робив ставку на кількість, а не на точність та ефективність. Спроб керувати дронами з території Білорусі цього разу не спостерігалося. “Висновок робити зарано. Можливо, тому, що весь удар був спрямований на Київ, а не на західну частину України, як минулого разу”, – припускає “Флеш”.
Вибір цілей: Терор цивільного населення
Сергій Флеш наголошує, що реальної військової доцільності у виборі цілей для росіян не було. Об’єкти в Києві обиралися скоріше як формальний привід для терору цивільних. “Я вважаю, що цілі в Києві були обрані противником лише як привід для удару по місту”, – пояснює він.
Наприклад, згадує експерт, завод на Лук’янівці, який за роки війни вже неодноразово зазнавав ударів, або територія Командування Сухопутних військ, де з першого дня війни нікого немає, як і на подібних об’єктах столиці.
Технологічні та тактичні новинки: Відсутність
“Нічого технологічно чи тактично нового в цій атаці я не побачив”, – констатує “Флеш”. Це означає, що Росія не продемонструвала жодних нових розробок чи кардинальних змін у своїй тактиці ведення війни. Їхня стратегія залишається спрямованою на максимальне виснаження української оборони та залякування населення.
Наслідки масованої атаки: Людські жертви та руйнування
На жаль, нічна масована російська атака на Київ не минула без жертв. Внаслідок падіння уламків та пошкоджень, зафіксованих у всіх районах міста, дві людини загинули. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що загалом по всій Україні постраждали близько 100 людей, а четверо загинули.
У мережі з’явилися також фото та відео моторошних пожеж, що виникли внаслідок ударів. Ця атака ще раз підкреслює необхідність посилення протиповітряної оборони та міжнародної підтримки України у боротьбі з російською агресією.
Важливо: Ця стаття містить аналіз воєнних подій. Інформація про завершення кар’єри Андрія Ярмоленка, статус артистки, причини гормональних змін, гороскопи на 25 травня, а також правила користування сайтом та умови використання фотоматеріалів з агентства Getty Images, є окремими блоками інформації, що не стосуються безпосередньо аналізу військової атаки.
