**Світ на межі: Як ядерні навчання Росії та залучення Білорусі змінюють гру на глобальній арені**
У той час, як Росія розігрує карту ядерних погроз, а Білорусь стає співучасником цих небезпечних маневрів, світ завмер в очікуванні. Події розгортаються зі швидкістю, що змушує затамувати подих, а дипломатичні переговори стають все складнішими. ТСН розкриває подробиці того, як міжнародна спільнота реагує на цю ескалацію та чому переговори зі Сполученими Штатами зайшли в глухий кут.
**Ядерний шантаж: Росія втягує Білорусь у небезпечну гру**
Російське оборонне відомство звітує про масштабні навчання ядерних сил, залучивши до них понад 64 тисячі військових, ракети, літаки, надводні та підводні човни. Цього разу, вперше, до маневрів долучили і Білорусь. Важливою деталлю є те, що до Білорусі були доставлені ядерні боєприпаси, а білоруські військові відпрацьовували застосування балістичної системи “Іскандер-М”. Ці демонстрації сили мали бути помічені як у Пекіні, так і в Брюсселі.
“Вони (росіяни) дуже добре знають західний менталітет, вони знають, як це лякає наших партнерів,” – пояснює міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
Традиційно, подібні навчання відбуваються під назвою “Грім” у жовтні. Однак, перенесення їх на травень цього року викликає серйозні запитання. Росія вже неодноразово порушувала свій графік, зокрема, виводячи ядерні носії в лютому 2022 року, що передувало повномасштабному вторгненню. Залучення Мінська до цих навчань, на думку аналітиків, може свідчити про те, що Путін нарешті взяв Лукашенка під повний контроль.
“Тут просто питання в тому, наскільки Путін бачитиме відсутність альтернатив у цьому сценарії, тому що в нього падають рейтинги, він уже домовився з Сі про те, що буде далі тиснути на Європу через східний фланг НАТО,” – вважає експерт Тарас Жовтенко.
**Геополітичні ризики: Загрози з півночі та відповідь США**
Минулого року 23 російські дрони залетіли на 300 кілометрів углиб Польщі, рівно за тиждень після повернення Путіна з Пекіна. Цього тижня президент України Володимир Зеленський заявив, що Києву відомо про 5 сценаріїв можливого розширення війни через північний напрямок. Атака може бути здійснена з території Білорусі, Брянської області, або ж спрямована проти однієї з країн НАТО. Однак, найбільшу загрозу вбачають не у наземному наступі, а в ракетних атаках з території Білорусі.
Чи це збіг, чи навмисна демонстрація сили? Саме після оголошення російських ядерних маневрів, зі стратегічної космічної бази на узбережжі Тихого океану, Сполучені Штати запустили міжконтинентальну балістичну ракету. Як пояснив американський генерал, це було зроблено для підтвердження справності та боєготовності. А наприкінці тижня Дональд Трамп, який раніше висловлював небажання, погодив відправку 5 тисяч американських військ до Польщі.
“Відданість союзників статті 5 є непохитною. Якщо хтось нерозважливо наважиться напасти на нас, відповідь буде нищівною,” – запевнив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
**Дипломатичні маневри: Калій, Ормузька протока та пошук миру**
Аналітики вважають, що американська сторона також не зацікавлена в тому, аби Путін затягнув Білорусь у нову ескалацію. Адміністрація Трампа за останній рік налагодила певні відносини з Мінськом, і Вашингтону наразі потрібен білоруський калій. Цього місяця США навіть звернулися до Литви, Польщі та України з проханням скасувати санкції проти білоруського калію та дозволити його транзит. Завдяки цьому Вашингтон сподівається закрити діру, що утворилася внаслідок блокади Ормузької протоки, де заблоковані не тільки нафтові потоки, а й добрива для всього світу.
Водночас, у фокусі уваги Трампа зараз – Іран. Нову атаку проти якого американський лідер відклав за лічені години до початку, сподіваючись на можливість укладання угоди. Зробити це США, начебто, попросили союзники на Близькому Сході. Однак, за тиждень, як і за попередні місяці, сторони так і не змогли узгодити два найскладніші питання: свободу судноплавства та вилучення збагаченого урану.
Попри це, державний секретар США висловлює обнадійливі заяви: “Я не хочу перебільшувати, але певний рух є, і це добре. Основні принципи залишаються незмінними. Іран ніколи не повинен отримати ядерну зброю,” – запевнив голова Держдепу.
**Переговорний процес: Пауза та пошук нових лідерів**
Цього тижня Марко Рубіо вперше від початку війни в Ірані зустрівся із союзниками по НАТО у Швеції. Майбутній саміт в Анкарі він назвав найважливішим, зазначивши, що лідерам доведеться реагувати на “розчарування” Трампа. На цьому ж майданчику переговори з партнерами проводив і очільник українського МЗС, зокрема, щодо загрози з Білорусі.
“(Переговори) зокрема пов’язані з використанням інфраструктури в Білорусі для нанесення атак на територію України. І я дуже сподіваюся, що будуть вжиті відповідні заходи наших партнерів на випередження для мінімізації і нейтралізації цієї загрози,” – зазначив глава МЗС.
Однак, з Марко Рубіо головний український дипломат не перетнувся. Сибіга заявив журналістам, що переговорний процес під американським лідерством перебуває на паузі. Схожу заяву зробив і Марко Рубіо, назвавши зустрічі без прогресу непотрібними.
Тим часом, Євросоюз прагне визначити свого спецпредставника в мирних переговорах. Серед кандидатів розглядають колишнього прем’єра Італії Маріо Драгі, екс-канцлерку Німеччини Ангелу Меркель або чинного президента Фінляндії Александра Стубба. Останній має гарні контакти як з Трампом, так і з Києвом. Але чи цього достатньо, аби надати переговорам нового імпульсу цього літа, поки невідомо. Бо саме в цей сезон американці зануряться у свої вибори, росіяни, ймовірно, посилять мобілізацію, а Китай з Європою, скоріше за все, спостерігатимуть, готуючись до власних операцій.
**Наслідки та перспективи:**
* **Підвищення напруженості:** Ядерні навчання Росії за участю Білорусі створюють нові виклики для міжнародної безпеки.
* **Геополітичні ризики:** Загроза розширення війни через північний напрямок вимагає пильної уваги та превентивних заходів.
* **Економічні чинники:** Калієва проблема та блокада Ормузької протоки впливають на глобальні ринки добрив та палива.
* **Дипломатичні виклики:** Переговори щодо ядерної безпеки та врегулювання конфліктів перебувають у складній фазі.
Раніше ТСН.ua вже збирав усю інформацію про можливість наступу з Білорусі та Брянщини на Київ і Чернігів.
Інші новини:
- Кількість дозволів на працевлаштування іноземців в Україні зросла, хоча ще не досягла довоєнного рівня.
- У Німеччині спостерігається зниження рівня страху перед можливим нападом Росії, але більшість громадян сумнівається у здатності Бундесверу ефективно захистити країну.
- Внаслідок українських дронових санкцій Росія втратила чверть нафтопереробних потужностей, що означає мільярдні збитки, які йдуть на фінансування війни.
