---
title: "Президент Киргизстану пригрозив націоналізацією газових мереж «Газпрому»"
url: "https://www.faktyua24.com/prezident-kirgizstanu-prigroziv-nacionalizaciyeyu-gazovih-merezh-gazpromu-a11c53/"
published: "2026-11-13T08:00:00+02:00"
modified: "2026-11-13T08:00:00+02:00"
section: "Політика"
language: "uk"
publisher: "Факти Україна 24"
---

# Президент Киргизстану пригрозив націоналізацією газових мереж «Газпрому»

- Президент Садир Жапаров заявив про можливість повернення газової інфраструктури під державний контроль через невиконання зобов’язань з газифікації.
- Погрози націоналізації можуть бути пов’язані з наближенням президентських виборів у Киргизстані, запланованих на січень 2027 року.
- Попри економічну залежність від РФ, Бішкек шукає альтернативні маршрути постачання палива для зменшення критичного впливу Москви.

3 листопада президент Киргизстану Садир Жапаров під час зустрічі з виборцями пригрозив компанії «Газпром» вилученням газової інфраструктури країни. Глава держави наголосив, що російська сторона досі не виконала в повному обсязі зобов’язання щодо загальної газифікації республіки, передбачені міжурядовими угодами.

За словами президента, Киргизстан може повторити сценарій з націоналізацією золоторудного родовища «Кумтор». Він додав, що звертався до представників російської корпорації протягом останніх років із вимогою завершити роботи.

> Власник – Газпром, систему продали за один долар до 2039 року. Тому на території Киргизстану питання, пов'язані з газом, ми можемо вирішувати лише з ними. Поки що так. Але в угоді є пункти, згідно з якими Газпром має виділити кошти на газифікацію всієї країни. Ці пункти досі не виконані. Я вже два-три роки порушую це питання, кажу Газпрому: Якщо не зробите, поверну, як золоту копальню Кумтор, і сам буду робити.

— Садир Жапаров

Аналітики порталу «Деловая Евразия» зауважують, що правова основа для передачі газових мереж у 2014 році відрізняється від ситуації з родовищем «Кумтор». Міжурядова угода передбачає чіткі інвестиційні зобов’язання та гарантії захисту активів, тому одностороннє розірвання домовленостей може призвести до арбітражних розглядів та вимог щодо компенсації ринкової вартості майна.

Економіка Киргизстану останніми роками демонструє стрімке зростання, частково зумовлене використанням країни як транзитного хабу для реекспорту товарів до Росії в обхід санкцій. Однак уряд визнає критичну залежність від РФ у постачанні пального та нафтопродуктів. Наразі офіційний Бішкек розглядає можливість диверсифікації джерел імпорту енергоносіїв, зокрема шляхом співпраці з Китаєм, намагаючись уникнути прямого політичного конфлікту з Кремлем напередодні виборів у 2027 році.