Голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко пояснив, чому поява російських реактивних дронів не є технологічним проривом і чому їх використання свідчить про кризу у ракетобудуванні РФ.
За словами військового, використання реактивних двигунів на дронах є вимушеним кроком російської сторони.
«Вони несуть загрозу, але, по-перше, реактивні дрони — це не є унікальний засіб ураження. Це по суті щось середнє між дроном і ракетою. Через проблеми і виклики в ракетобудуванні росіян, вони ці реактивні дрони намагаються „ліпити“», — пояснив Тимочко.
Незважаючи на вищу швидкість, ці апарати залишаються вразливими для українських захисників.
«Якщо є засоби, які збивають ракету, які збивають дрон, то ми розуміємо, що і проміжну ланку теж», — підкреслив голова Ради резервістів.
Також він додав, що Україна вже має власні успішні розробки у цьому сегменті, зокрема дрон-ракету «Паляниця», а також проєкти «Булава» та «Пекло».
«Ми теж свій напрямок такий гібридів, дронів ракет, робимо. І в нас є і набагато кращі аналоги», — зауважив він.
Для боротьби з російськими реактивними дронами ЗСУ використовують комплекси IRIS-T, Gepard, «Буки» та інші наявні засоби. Наразі військові адаптують тактику, щоб ефективно виявляти ці цілі на шляху їхнього слідування.
Тимочко зазначив, що коефіцієнт корисної дії реактивних апаратів наразі фактично не відрізняється від показників звичайних «Шахедів». Він наголосив, що це не зброя нового покоління, а лише спроба противника знайти вихід із ситуації.
«Це не можна сказати, що реактивні дрони зараз оце таку дають перевагу. Це один з варіантів апробації противника. Але я кажу, це більше від безвиході, аніж від того, що це якесь унікальна технологічна новинка», — зазначив Тимочко.
