
Російська Федерація виявилася неспроможною захистити свої стратегічні об’єкти від ударів українських дронів. Причинами такої ситуації є брак систем протиповітряної оборони (ППО) та величезна територія країни-агресора.
Систематичні атаки на нафтовидобувну інфраструктуру, що розтягнулися від Балтики до Нижнього Новгорода, продемонстрували неспроможність Кремля забезпечити безпеку критично важливих експортних потужностей. Цьому сприяють розтягнутий фронт бойових дій та виснаження ресурсів.
Росія постала перед дилемою: як захистити стратегічні об’єкти, розкидані на тисячі кілометрів, маючи обмежені ресурси ППО. Нова хвиля українських атак на російську нафтову інфраструктуру довела, що “парасолька” над РФ має величезні дірки.
Згідно з останнім звітом Інституту вивчення війни (ISW), протягом останніх двох тижнів Збройні сили України значно активізували кампанію ударів по об’єктах у глибокому тилу ворога. Під прицілом опинилися експортні потужності та нафтопереробні заводи, які є “гаманцем” російської агресії.
Ключові цілі нещодавніх атак:
- Приморськ (Ленінградська область): Порт, який є критично важливим для експорту російської нафти, зазнав третього удару за два тижні. Губернатор регіону підтвердив пошкодження нафтопроводу.
- Кстово (Нижньогородська область): Нафтопереробний завод «Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез» був атакований у ніч на 5 квітня. Попри роботу російської ППО, супутники NASA (FIRMS) підтвердили пожежу на об’єкті. Також було пошкоджено місцеву ТЕЦ.
Аналітики ISW та російські джерела вказують на кілька факторів, які роблять російську інфраструктуру вразливою:
- Об’єкти в Приморську та Кстово розділяє близько 1000 км. Росія не має достатньої кількості комплексів ППО, щоб перекрити кожну потенційну ціль на такій площі.
- Російські воєнкори припускають, що ЗСУ використовують денні атаки на прикордонні регіони для виснаження боєкомплекту ППО, а вночі запускають далекобійні дрони на низькій висоті, які стають “невидимими” для виснажених розрахунків.
- Навіть якщо ППО збиває частину дронів, ті, що влучають, завдають тривалої шкоди. Через санкції ремонт НПЗ стає затяжним і надзвичайно дорогим процесом.
Цікаво, що російські пропагандисти цього разу реагують стримано, що ISW пов’язує з посиленням цензури в Telegram. Пропагандисти дедалі менше критикують владу за неспроможність захистити заводи, побоюючись переслідувань. Однак у приватних каналах вони визнають: Росія не здатна швидко відновлювати втрати у суднобудуванні та нафтопереробці.
Ці успіхи українських сил не змінюють загальної картини: наступальний темп ворога сповільнюється, а критичний брак ресурсів заважає будь-яким спробам масштабного прориву фронту.
