---
title: "Вищий антикорупційний суд змінює підходи до оцінки законності доходів"
url: "https://www.faktyua24.com/vischiy-antikorupciyniy-sud-zminyuye-pidhodi-ocinki-zakonnosti-dohodiv-9c9ec3/"
published: "2026-11-19T12:30:00+02:00"
modified: "2026-11-19T12:53:16+02:00"
section: "Політика"
language: "uk"
publisher: "Факти Україна 24"
---

# Вищий антикорупційний суд змінює підходи до оцінки законності доходів

![Необґрунтовані активи: законний vs оподаткований дохід](https://www.faktyua24.com/wp-content/uploads/2026/11/acffae069a18f4909172dcf841bfa60b-1024x538.webp)

- Вищий антикорупційний суд почав ставити під сумнів реальність доходів, навіть зафіксованих у податкових деклараціях.
- Судді дедалі частіше спираються на внутрішнє переконання щодо логічності фінансових операцій замість формальних документів.
- Використання позик або сумнівних офіційних прибутків підвищує ризик кримінального переслідування для посадовців та їхнього оточення.

Протягом останніх семи років в Україні діють механізми цивільної конфіскації та боротьби з незаконним збагаченням. За цей час Вищий антикорупційний суд ухвалив понад 100 рішень у цивільних спорах та виніс чотири кримінальні вироки. Наразі судова практика перебуває на етапі формування, проте судді демонструють нові підходи до перевірки походження активів.

Раніше ВАКС здебільшого визнавав доходи, які були офіційно задекларовані та оподатковані. Однак сьогодні Суд почав оцінювати реальність отримання цих коштів. Основними маркерами фіктивності доходів для суду стали родинні зв’язки із суб’єктом декларування, невідповідність віку чи роду діяльності особи рівню її доходів, а також швидке зростання прибутків перед придбанням дороговартісного майна.

Аналогічні підходи застосовуються до позик, які часто фігурують як джерело походження коштів. Суд більше не вважає аудит чи економічну експертизу майнових станів позикодавця достатнім доказом. Судді звертають увагу на ділову мету позики, умови її повернення та характер відносин між сторонами. Зокрема, безвідсоткові позики на тривалі терміни для безробітних осіб, як правило, визнаються нереальними незалежно від наявності коштів у позикодавця.

Окрім цивільної конфіскації, подібні справи можуть мати кримінальні наслідки. У разі визнання майна фіктивним прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ініціюють розслідування щодо недостовірного декларування та легалізації активів. Очікується, що надалі суди вимагатимуть підтвердження реальної діяльності осіб, пов’язаних із представниками влади. Наразі ключовим фактором у рішеннях залишається внутрішнє переконання суддів щодо реалістичності ситуації, що створює високі ризики для фігурантів справ.
