Для ефективного протистояння сучасним ракетним загрозам, зокрема російським системам типу “Орешнік”, Україні необхідна комплексна система протиповітряної оборони (ППО) та розвиток космічних технологій. Таку думку висловив головний редактор Defense Express Олег Катков в ефірі “Київ 24”.
Спеціалізовані системи для перехоплення
За словами експерта, перехоплення подібних ракет вимагає застосування спеціалізованих систем. “Для перехоплення таких об’єктів на висотах 200–400 кілометрів потрібні наземні системи типу Arrow-3 або SM-3, які перебувають у постійній бойовій готовності”, — зазначив Катков.
Він також підкреслив, що авіаційний компонент у цьому випадку є малоефективним. “Авіаційне базування протиракет непрактичне, оскільки літаки не можуть забезпечити цілодобове чергування в повітрі”, — пояснив експерт.
Ключова роль системи раннього попередження
Одним з найважливіших елементів захисту, на думку Каткова, є система раннього попередження. Це передбачає використання супутників, які дозволяють миттєво виявляти пуски ракет та будувати їхні траєкторії для подальшого перехоплення.
Україна розглядає створення космічних сил
На цьому тлі в Україні активно обговорюється можливість створення власних космічних сил. Народний депутат Федір Веніславський повідомив, що Верховна Рада має якнайшвидше розглянути законопроєкти щодо створення космічних і кіберсил. За його словами, ці документи вже підготовлені, але ще не внесені до порядку денного парламенту.
Веніславський наголосив, що створення Космічних сил дозволить Україні оперативно отримувати дані про пуски балістичних ракет, подібних до “Орешніка”, та своєчасно попереджати населення про ракетну загрозу. Паралельно будуть розвиватися й спроможності для кінетичного перехоплення таких цілей.
“Орешнік” як інструмент залякування
Раніше повідомлялося, що ймовірність удару Росії ракетою “Орешнік” по Україні існує, проте вона не є високою і, швидше за все, використовується як інструмент залякування. Військовий експерт Олексій Гетьман зазначає, що ця ракета не відзначається високою точністю і призначена насамперед для психологічного тиску, а не для ураження конкретних військових цілей. Активність на полігоні “Капустин Яр” може як свідчити про підготовку, так і бути імітацією для нагнітання напруженості.
