П’ять Трагічних Смертей у Полку “Скеля”: Чи Приховують Побої та Знущання?

Тривожні новини ширяться з Івано-Франківщини: щонайменше п’ятеро військовослужбовців 425 окремого штурмового полку “Скеля” пішли з життя в березні 2026 року, невдовзі після мобілізації. Їхні родини б’ють на сполох, говорячи про підозрілі травми та відсутність належної медичної допомоги. Офіційні причини смерті – хвороби серця та легень – викликають серйозні сумніви.

Хто вони, загиблі герої?

У списку загиблих: Василь Войчук, Василь Цюрка, Ярослав Мокрій, Петро Данильців та Віталій Карат. Кожен з них – чиясь дитина, брат, чоловік, друг. Їхні життя обірвалися занадто рано, залишивши по собі горе та безліч невирішених питань.

Василь Цюрка: від мобілізації до смерті за кілька тижнів

Василя Цюрка мобілізували 24 лютого у Яремчі. За словами його сестри Тетяни Стефанюк, родина тривалий час не знала, де перебуває чоловік, адже він не мав ані телефону, ані документів. Згодом стало відомо, що він служить у полку “Скеля” у Дніпрі. Навіть коли родина змогла передати Василю речі та телефон, поговорити з ним не вдалося. 8 березня Тетяна отримала дзвінок від невідомого чоловіка, який повідомив, що Василь перебуває “в карцері”. А вже 10 березня надійшла страшна звістка: Василь помер ще 4 березня. Офіційний лікарський висновок – гостра серцево-судинна недостатність та атеросклеротична хвороба серця. Однак, судмедекспертиза зафіксувала на його тілі переломи ребер, синці, садна та забійні рани. Смерть Василя Цюрка розслідується як умисне вбивство.

Ярослав Мокрій: минуле з хворобами, майбутнє обірване

Ярослав Мокрій, який мав проблеми зі здоров’ям, зокрема перенесену хворобу на туберкульоз та проблеми з легенями, потрапив до полку “Скеля” наприкінці лютого 2026 року. Після мобілізації він певний час служив при ТЦК, а потім був викликаний до ТЦК у Снятині. Зв’язок із ним обірвався. Ярослав помер 12 березня дорогою до лікарні. Причина смерті, згідно з довідкою судмедексперта, – хронічна обструктивна хвороба легень. Про службу брата у “Скелі” родина дізналася вже зі сповіщення про смерть.

Василь Войчук: мобілізація в день народження, смерть з травмами

13 березня, у свій день народження, був мобілізований Василь Войчук. Його брат Володимир розповів, що Василь не служив раніше в армії та мав проблеми зі здоров’ям. 17 березня Василь повідомив, що потрапив до штурмового полку “Скеля”, після чого зв’язок зник. Родині повідомили про смерть Василя 29 березня, зазначивши, що він помер 24 березня “внаслідок хвороби”. Лікарське свідоцтво вказувало на гостру серцево-легеневу недостатність та емпієму плеври. Проте, Володимир Войчук стверджує, що при отриманні тіла брата бачив сліди травм.

Віталій Карат: “Мене били постійно”

Віталія Карата мобілізували 25 лютого. Через деякий час він зателефонував родині з чужого номера і повідомив, що служить у 425 полку “Скеля”. 11 березня Віталій знову зателефонував, цього разу з проханням про допомогу, скаржачись, що його побили і він перебуває у лікарні. Наступного дня його перевели до медичного закладу в Дніпрі. Сестра Віталія, Олеся Піскунова, встигла побачити брата живим. Він був у тяжкому стані, під кисневою підтримкою, і розповідав, що його “били постійно”. 14 березня Віталій Карат помер. Родина, порадившись з адвокатом, відмовилася від подальших коментарів.

Петро Данильців: придатний до служби, але не до життя

Петра Данильціва мобілізували 3 лютого 2026 року. Військово-лікарська комісія діагностувала у нього симптоматичну гіпертензію, однак визнала придатним до служби. Петро помер 11 березня дорогою до медзакладу. Причина смерті, згідно з лікарським свідоцтвом, – атеросклеротичний кардіосклероз, а за інформацією судмедексперта – гостра серцева недостатність.

Реакція структур та запитання без відповідей

Офіс військового омбудсмана повідомив, що отримував заяви щодо двох із п’яти загиблих військовослужбовців. Одне звернення було перенаправлено до ДБР, інше надійшло нещодавно. Командування медичних сил ЗСУ не надало конкретних відповідей, обмежившись загальною інформацією про сезонне зростання захворюваності на ГРВІ. До квітня 2026 року до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини надійшло 58 звернень щодо полку “Скеля”. Омбудсман Дмитро Лубінець ініціював перевірку полку та закриті засідання з керівництвом. Сам полк “Скеля” підтвердив службу загиблих, але відмовився відповідати на запитання щодо обставин смерті, посилаючись на лікарську таємницю. Водночас, вони запевнили, що проблем із ліками та медичним обладнанням немає.

“До мене надходили скарги щодо фактів побиття та психологічного тиску…”

Наприкінці 2025 року військовий омбудсман Ольга Решетилова вже зверталася до міністра оборони з пропозицією провести перевірку полку “Скеля” через скарги на порушення прав, побиття та психологічний тиск. Ці слова лише підсилюють занепокоєння родичів загиблих.

Минуло майже два місяці, а відповіді так і немає. Родини вимагають справедливості, прагнучи дізнатися, за яких обставин їхні близькі пішли з життя, чи отримували вони необхідну медичну допомогу, чому на тілах були сліди травм і хто несе за це відповідальність.

#ПолкСкеля #Втрати #Розслідування #ПраваВійськових #ІваноФранківщина #ЗСУ #Війна