### **Українці мають бути першими! Кабмін на порозі доленосного рішення щодо ринку праці**
Україна, яка героїчно протистоїть агресору, опинилася перед новою складною дилемою. Окрім захисту суверенітету, держава стикається з викликом на ринку праці. На тлі кадрового дефіциту, спричиненого мобілізацією, виїздом частини громадян за кордон та демографічними втратами, бізнес все частіше сигналізує про гостру нестачу кваліфікованих працівників. У відповідь на ці виклики, на сайті уряду з’явилася петиція, яка вже зібрала необхідні 25 тисяч голосів. Її авторка закликає Кабінет Міністрів переглянути стратегію залучення трудових мігрантів та натомість зосередити зусилля на поверненні українців з-за кордону та їх бронюванні у критично важливих галузях.
### **”Трудове повернення”: державна стратегія чи мрія?**
Петиція, що була опублікована 11 травня та здобула шалену підтримку вже до 19 травня, ставить перед урядом амбітне завдання – розробити **Державну стратегію захисту національного ринку праці**. Головна ідея цього документа – надати безумовний пріоритет українським працівникам. Особлива увага приділяється тим нашим громадянам, які готові повернутися до України та долучитися до відбудови країни, працюючи у сферах, що є критично важливими для економіки.
### **”Золотий парашут” для патріотів: бронювання від мобілізації та робота в пріоритетних галузях**
Особливим пунктом петиції є пропозиція запустити програму **«Трудове повернення»**. Ця програма має гарантувати **бронювання від мобілізації** для українців, які повернуться з-за кордону та зголосяться працювати у стратегічно важливих галузях. Йдеться про такі сфери, як **будівництво, енергетика, промисловість** та інші, де держава та бізнес відчувають найгостріший дефіцит кадрів. Це не просто обіцянка, а конкретний стимул для українців, які хочуть не лише безпечно жити, але й розвивати свою країну, знаючи, що їхній внесок є цінним і захищеним.
### **Обмеження для іноземців: захистимо свої робочі місця!**
Петиція пропонує не лише заохочувати повернення українців, але й **обмежити залучення іноземних працівників**. Зокрема, пропонується **заборонити видачу дозволів на роботу іноземцям у секторах, де нестачу працівників можна компенсувати шляхом бронювання чинних працівників або повернення українців з-за кордону**. Це чіткий сигнал: український працівник – перш за все!
### **Збори, іспити та контрактна служба: посилення контролю за трудовою міграцією**
Окрім основних пропозицій, авторка ініціативи висуває низку додаткових вимог, спрямованих на посилення контролю та інтеграцію іноземних працівників:
* **Високий збір для роботодавців за найм іноземної робочої сили**: Це зробить залучення іноземців менш привабливим для бізнесу, який не в змозі знайти українських спеціалістів.
* **Обов’язкові іспити з української мови та історії**: Це сприятиме кращій інтеграції іноземців у суспільство та повазі до української культури.
* **Механізм залучення іноземців працездатного віку до оборони держави через контрактну службу**: Це питання є надзвичайно актуальним в умовах воєнного стану.
* **Анулювання дозволів на перебування та роботу у разі порушення законів або «неповаги до національних цінностей»**: Це забезпечить безпеку та порядок в країні.
### **Дефіцит кадрів: реальність чи інформаційна війна?**
Дискусія про трудових мігрантів загострилася на тлі реального кадрового дефіциту. За даними Forbes Ukraine, керівництво Офісу Президента вже доручило зовнішньополітичному відомству та СБУ переглянути перелік держав, з яких спрощено залучати трудових мігрантів. До цього списку входять близько 70 країн, серед яких Афганістан, Ірак, Пакистан, Марокко, Бангладеш, Таджикистан та Єгипет. Попри складні процедури, українські роботодавці вже наймають працівників з цих країн. Так, за даними Державного центру зайнятості, громадяни Бангладеш отримали 599 дозволів на роботу в Україні. Найбільший попит на іноземну робочу силу спостерігається у **будівництві, переробній промисловості, торгівлі, логістиці та сфері обслуговування**.
Водночас, колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликає українців не піддаватися паніці, заявляючи, що **масового напливу трудових мігрантів в Україну наразі немає**. За його словами, тема “хмар мігрантів” активно розкручується в соцмережах і медіа, але реальної масової міграції до України не існує.
### **Економічний аспект: чи тиснуть мігранти на зарплати?**
Економісти ж зазначають, що частина бізнесу справді розглядає працівників з Азії та Африки як можливий спосіб закрити кадрові прогалини. Доктор економічних наук Андрій Длігач зауважує, що іноземні працівники можуть погоджуватися на зарплати, нижчі за середні українські, близько 15 тисяч гривень. Це викликає побоювання серед критиків, які вважають, що така практика може негативно впливати на рівень заробітних плат українців.
### **Висновок: час обирати майбутнє України**
Петиція, що набрала необхідну кількість голосів, є важливим сигналом для української влади. Вона відображає прагнення громадян поставити інтереси своєї країни та своїх співгромадян на перше місце. Розгляд цієї петиції Кабінетом Міністрів стане важливим кроком до формування **ефективної державної політики, яка базується на пріоритеті українських працівників, сприяє поверненню громадян з-за кордону та забезпечує сталий розвиток національного ринку праці**. Адже саме українці – це основа майбутнього нашої держави!
—
*Додаткові зауваження (не для публікації, а для контексту):*
* *Частина тексту з оригінальної статті, яка не стосується теми петиції (про Карлу Бруні, румунське командування, сайт для неповнолітніх, Getty Images), була вилучена для збереження фокусу та оптимізації контенту.*
* *Заголовки та підзаголовки оптимізовано для SEO, використовуючи ключові слова, пов’язані з темою петиції, ринком праці, трудовою міграцією та українськими працівниками.*
* *Використано базові HTML теги (bold, h3) для кращої читабельності та структурування тексту.*
* *Виділені ключові фрази, які можуть бути використані як “catch phrases”.*
