Україна пильно стежить за ситуацією на північних кордонах. З Білорусі, ключового союзника агресора, вже понад два роки лунають тривожні сигнали щодо можливого нового наступу. Хоча офіційно Мінськ заявляє про небажання втручатися у війну, дії режиму Лукашенка свідчать про інше. ТСН.ua зібрав найактуальнішу інформацію про загрози з білоруського напрямку, аналізуючи заяви української влади, розвідки та коментарі військових експертів. Чи реально новий удар на Київ та Чернігів? І як у цьому контексті виглядають ядерні маневри Кремля?
Тривожні Сигнали з Півночі: Що Говорить Президент Зеленський?
На початку травня Президент України Володимир Зеленський вперше озвучив занепокоєння щодо “специфічної активності” на білорусько-українському кордоні. Це попередження отримало нове, більш конкретне забарвлення 15 травня, коли глава держави заявив, що українська розвідка перехопила деталі розмов Путіна з Лукашенком. За словами Зеленського, Росія активно “дотискає” білоруського диктатора, намагаючись втягнути його країну у повномасштабну війну.
Ці заяви спонукали Президента України до рішучих дій. Було доручено посилити оборону Києва та всього північного регіону. Російські плани, як з’ясувалося, розглядають два основні напрямки можливих операцій з території Білорусі: на південь, у бік Чернігова та Києва, або проти однієї з країн НАТО. Це свідчить про стратегічну небезпеку, яка виходить не лише для України, але й для всієї Східної Європи.
20 травня Президент Зеленський знову акцентував увагу на цій загрозі, заявивши, що Росія справді розглядає сценарії нападів на Україну з боку Білорусі та Брянської області, яка межує з Чернігівщиною та північчю Сумщини. Він навіть скликав засідання Ставки Верховного головнокомандувача для обговорення цих питань. “Росіяни розглядають сценарії додаткових нападів на Україну — проти північних регіонів, наш Чернігівсько-Київський напрямок”, — наголосив глава держави.
Крім військових заходів, Україна також вживає дипломатичних кроків. Президент доручив МЗС підготувати “додаткові заходи дипломатичного впливу щодо Білорусі”. А щоб особисто оцінити готовність до оборони, Володимир Зеленський відвідав північні рубежі, зокрема місто Славутич. “Ми пам’ятаємо, що у 22-му році наступ був і з території Білорусі також. Ми не забудемо цього. Українські Сили оборони, Сили безпеки, наші розвідки знають, які загрози і як відповідати, відповідати справедливо, безумовно”, — запевнив він.
Розвідка і Військові: Оцінка Загрози
Тривожні прогнози Президента підтверджуються і військовими. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський також попередив про реальність планів РФ наступати з Білорусі. “Ми маємо 1200 км активного фронту. Противник переважає нас у кількості бригад і полків вдвічі. Ми постійно ведемо бойові дії. І тенденція — до того, що лінія фронту збільшуватиметься. Ви знаєте останні дані нашої розвідки та заяви нашого президента, верховного головнокомандувача про загрозу від Росії з боку Білорусі, можливу операцію на півночі. Реально”, — заявив він.
Однак, оцінки експертів щодо можливості повномасштабного наступу різняться. Заступник керівника Офісу Президента, колишній комбриг 93-ї бригади «Холодний Яр» Павло Паліса не виключає, що росіяни могли б спробувати використати білоруський напрямок для відтягування частини українських сил на північ. Проте, на його думку, для більш-менш правдоподібної провокації РФ потрібно було б зібрати відповідне угруповання військ, чого він зараз не бачить через значні втрати ворога.
Командир бригади «Ахіллес» Юрій Федоренко вважає, що рішення про участь Білорусі у війні взагалі не залежить від Лукашенка. “У Лукашенка взагалі ніхто навіть не питатиме. Він жодних рішень не ухвалює. Це все ілюзія і міраж. Просто Путіну поки не було цього треба, в нього не було достатньої кількості сил та засобів для відкриття ще одного гарячого напрямку”, — пояснює Федоренко, вважаючи сценарій повторного наступу 2022 року нині малоймовірним.
Натомість, колишній командувач об’єднаних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Сергій Наєв заспокоює, що на українському кордоні з Білоруссю на даний час критичної ситуації немає. Командувач Сил безпілотних систем (СБС) ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») висловив попередження Лукашенку, натякаючи, що успішна атака на Москву може стати для нього уроком.
Підготовка до Захисту: Інженерні Споруди та Безпекові Заходи
Державна прикордонна служба України підтверджує посилену увагу до північного кордону. Прикордонники та ЗСУ активно нарощують інженерне облаштування та створюють мінно-вибухові загородження. “Власне, ще з 2022 року, коли Білорусь відкрила свій кордон для російських військ, цьому напрямку приділяється велика увага: триває інженерне облаштування безпосередньо лінії кордону та створення фортифікаційних укріплень по всій протяжності кордону з Білоруссю”, — зазначив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.
Він також додав, що будь-які спроби ворога таємно прорватися через кордон, зокрема через Чорнобильську зону, приречені на миттєве виявлення та розгром. Служба Безпеки України (СБУ) тим часом посилює контроль над областями України, що межують з РФ та Білоруссю: Чернігівською, Київською, Житомирською, Волинською та Рівненською.
Ядерні Ігри Диктаторів: Що Ховає Кремль?
Окрім потенційної наземної операції, існує й інший, не менш небезпечний вимір російсько-білоруської співпраці – ядерні погрози. Нещодавні спільні військові навчання ракетних військ та авіації Росії та Білорусі, головною метою яких було відпрацювання прихованого доставлення та умовного застосування ядерної зброї, викликають серйозне занепокоєння.
Росія заявила про доставку ядерних боєголовок до Білорусі в межах навчань. Білоруські військові відпрацьовують отримання “спеціальних боєприпасів” для комплексів “Іскандер-М”, їх спорядження та підготовку до пусків. Сам Лукашенко не приховує свого захоплення російською зброєю, зізнаючись, що давно “мріяв” про “Іскандери”.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Путін розпочав ці термінові ядерні навчання, намагаючись залякати партнерів України. “Росія використовує раптові стратегічні ядерні навчання без попереднього оголошення, щоб демонструвати силу союзникам України та відвертати увагу від дедалі помітніших проблем на полі бою”, — зазначають експерти ISW.
Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко погоджується, що Росія традиційно використовує тему ядерної зброї як інструмент погроз в інформаційному просторі. Це класична тактика Кремля, спрямована на створення напруженості та тиску на міжнародну спільноту.
“Операція під Чужим Прапором” та Ядерні Погрози: Чи Можна Вірити Заявам Диктаторів?
На тлі цих подій, заяви самого Олександра Лукашенка щодо умов вступу Білорусі у війну проти України звучать особливо цинічно. Він заявляє, що Мінськ розглядатиме участь у війні лише в разі нападу на білоруську територію. Це класична схема “операції під чужим прапором”, яка готується для виправдання майбутньої агресії.
Речник Кремля Дмитро Пєсков, у свою чергу, цинічно відкидає твердження про можливий наступ з боку Білорусі, називаючи їх “спробою подальшого підбурювання, спрямованого на продовження війни”. Це типова тактика Росії – звинувачувати Україну у всьому, перекручуючи факти та заперечуючи власні агресивні наміри.
Військовий експерт Олександр Мусієнко вважає, що Україна має конкретні можливості для реагування на загрози. Однак, військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко, застерігає від недооцінки загрози. “Така можливість із військової точки зору стовідсотково дасть Росії більше спроможності на східному фронті в Україні. Вони б дуже хотіли відкриття північного фронту, але питання у тому, як це виконати. Тобто чи є у них необхідний ресурс і чи є чим вагомо тиснути на Лукашенка, який п’ятий рік „маневрує“, щоб він узяв участь у військових діях”, — пояснює Романенко.
Ігор Романенко також зазначає, що противник намагається створити буферні зони, які Путін називає “безпековими”, зокрема на території Сумської, Харківської та Чернігівської областей.
Колишній заступник голови СБУ, генерал-майор запасу Віктор Ягун висловлює думку, що доки Лукашенко перебуває при владі, він не дасть команду на широкомасштабне вторгнення в Україну. Однак, експерти наголошують: навіть якщо наземної операції не буде, Путін може змусити Лукашенка надати свою територію для повітряних ударів по Україні.
“Шахеди” з Білорусі та Загроза для Західних Областей
Окрім ракетних ударів, існує загроза використання Білорусі для запуску ударних безпілотників “Шахед”. Хоча безпосереднього запуску з білоруської території поки не зафіксовано, Росія використовувала її для встановлення ретрансляторів для управління дронами вздовж українського північного кордону. Україна вже знищила ці точки управління, проте радник міністра оборони України Сергій “Флеш” Бескрестнов не виключає, що Росія могла частково відновити елементи радіоуправління ударними безпілотниками з території Білорусі.
Якщо РФ почне запускати ракети і “Шахеди” з умовних Бреста чи Пінська, то північ Волині, Рівненщини та Житомирщини може спіткати доля прикордоння Чернігівщини, де майже повністю знищені села від повітряних атак. Особливо вразливими стають транспортні артерії – автошлях М 07 (“Варшавка”) та північна гілка залізниці, а також залізничні вузли Ковель, Сарни і Коростень.
Висновок: Україна готова до Відсічі
Попри тривожні сигнали та постійні погрози з боку Росії та Білорусі, українська влада та армія продовжують посилювати оборону північних рубежів. Президент Зеленський, головнокомандувач Сирський, розвідка та військові експерти висловлюють обережний оптимізм, наголошуючи на готовності України зустріти будь-які виклики. Україна не забула уроків 2022 року і готова відповідати “справедливо, безумовно” на будь-які спроби ворога.
Важливо пам’ятати, що в умовах гібридної війни ключову роль відіграє інформаційна безпека. Росія використовує будь-які можливості для створення паніки та дезінформації, тому критичне ставлення до новин та офіційна інформація від українських джерел є запорукою стійкості суспільства. Україна готова до будь-яких сценаріїв, і кожен українець, своєю чергою, має усвідомлювати загрози та бути готовим до захисту своєї держави.
