**Україна стоїть на порозі чергових змін у системі мобілізації, і громадськість активно обговорює шляхи оптимізації цього процесу. Останні заяви народного депутата Максима Бужанського проливають світло на невиправдані сподівання щодо залучення Національної поліції до вручення повісток та розкривають потенціал, який досі не повною мірою використовується Військовими комісаріатами (ТЦК).**
Нові ініціативи чи реалізація вже чинного законодавства?
З початку повномасштабного вторгнення тема мобілізації набула особливої гостроти. Держава постійно шукає ефективні механізми для поповнення лав Збройних Сил України, одночасно намагаючись уникнути зайвого тиску на суспільство та мінімізувати корупційні ризики. Одним із питань, що викликали жваві дискусії, стало можливе залучення поліції до процесу вручення повісток.
Однак, як пояснив Максим Бужанський, народний депутат від фракції “Слуга народу” та член комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, **Національна поліція не буде залучена до вручення повісток за жодних обставин.** Нардеп наголошує, що це було б спробою перекласти на правоохоронців невластиві їм функції, які вже повинні виконуватися іншими структурами.
“Бусифікація” та реальні інструменти впливу
Проблема так званої “бусифікації” – затримань чоловіків на вулицях для вручення повісток – загострилася ще восени 2023 року. Ухвалений згодом закон про посилення мобілізації мав на меті врегулювати цей процес шляхом запровадження **цивілізованих штрафів та арешту банківських рахунків** для тих, хто ухиляється від призову, замість практики “ловити” людей на вулицях.
Насправді, чинне законодавство вже надає ТЦК достатньо потужні інструменти для впливу на порушників військового обліку. Як пояснив Бужанський, **ТЦК мають повний доступ до всіх державних реєстрів через систему “Оберіг”.** Це означає, що вони можуть автоматично отримувати інформацію про громадян, перевіряти їхній статус та, за необхідності, ініціювати штрафні санкції або арешт рахунків.
Цифри, які говорять самі за себе: як працюють інструменти впливу?
Статистика, озвучена народним депутатом, свідчить про недовикористання цих інструментів:
* **З початку 2026 року (мається на увазі період, що триває) в Україні було арештовано рахунки лише 6 тисяч порушників військового обліку.**
* **За весь 2025-й рік було зафіксовано 30 тисяч таких арештів.**
Ці цифри є доволі низькими, особливо враховуючи кількість громадян, які не з’являються за повістками. Нардеп навів конкретний приклад:
* **На початку 2025 року з понад 1,1 мільйона надісланих повісток до ТЦК з’явилися лише 50 тисяч осіб.**
* **Правоохоронці оголосили в розшук 600 тисяч громадян, проте штрафи були виписані лише на 130 тисяч.**
Офіційне пояснення цьому – висока вартість відправлення рекомендованих листів. Однак, Бужанський вважає, що це свідчить про недосконалу роботу самих ТЦК, які продовжують використовувати застарілі методи, замість того, щоб повною мірою застосовувати доступні їм електронні інструменти.
Реформа ТЦК: чи замінює вона виконання закону?
За словами Максима Бужанського, **задекларована Міністерством оборони реформа ТЦК наразі виглядає як спроба замінити виконання вже ухваленого навесні 2024 року закону про посилення мобілізації новими ініціативами.** Депутат переконаний, що Верховна Рада не буде посилювати мобілізацію, вимагаючи від ТЦК активніше використовувати наявні інструменти.
Що далі? Очікування від Міністерства оборони
Нардеп підсумував, що українське законодавство вже достатньо жорстке. **Верховна Рада очікує від Міністерства оборони аналізу та звітів про виконання чинних норм, а не пропозицій щодо нових реформ.** Важливо, щоб уже ухвалені закони працювали в повну силу, а механізми, передбачені законодавством, застосовувалися ефективно та прозоро.
Важливо пам’ятати!
* **Немає підстав для залучення Національної поліції до вручення повісток.**
* **ТЦК мають усі інструменти для впливу на ухилянтів, включаючи арешт банківських рахунків.**
* **Недосконала робота ТЦК може призводити до корупційних ризиків.**
* **Держава закликає до ефективного використання вже наявного законодавства, а не до створення нових, дублюючих ініціатив.**
Ця ситуація підкреслює необхідність прозорості та ефективності у роботі всіх державних органів, особливо тих, що відповідають за обороноздатність країни.
***
*Нагадуємо, що в Україні триває підготовка реформи військової служби, яка передбачає перехід на контрактну систему з чіткими термінами та гарантованою демобілізацією. Однак, за словами Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, в умовах війни повна демобілізація поки що неможлива.*
