Україна активно працює над тим, щоб юридично обґрунтувати своє право на атаки проти російського “тіньового флоту”. Ця мережа суден, що допомагає фінансувати війну, стає все більш вразливою, і Київ шукає шляхи для легітимізації своїх дій на міжнародній арені.
Суть проблеми: “тіньовий флот” як інструмент фінансування війни
Російський “тіньовий флот” – це сукупність суден, які використовуються для обходу міжнародних санкцій та постачання російських енергоресурсів на світовий ринок. Ці кораблі часто працюють під прапорами країн з низькими стандартами регулювання, змінюють назви та реєстраційні дані, щоб уникнути виявлення. За оцінками, близько 700 таких суден забезпечують приблизно 40% російського експорту нафти.
Українська сторона наполягає, що діяльність цих суден не є просто комерційною. Віцепрем’єр-міністр України Олексій Кулеба у своєму листі до Міжнародної морської організації (ІМО) від 26 червня висловив сумніви щодо розгляду їхньої діяльності виключно як звичайних комерційних операцій. Він наголосив, що нафто- і газовози РФ мають вирішальне значення для отримання доходів до російського бюджету та, відповідно, для продовження війни.
Аргументація України: переосмислення статусу суден
Ключовим завданням для України є доведення того, що судна “тіньового флоту” можуть мати статус військових активів. Такий статус дозволив би легітимізувати атаки на них.
Україна стверджує, що судна російського «тіньового флоту» можуть розглядатися як військові активи.
Це дозволить Києву надати юридичне обґрунтування для своїх дій, які останнім часом стали більш частими. За приблизними оцінками, протягом минулого року Україна завдала ударів приблизно по десятку суден “тіньового флоту” РФ.
Відповідь Росії та міжнародний контекст
Росія, у свою чергу, активно реагує на українські атаки. Москва направила до Міжнародної морської організації листа, в якому звинуватила Україну в “тероризмі” через березневу атаку на російський танкер зрідженого природного газу «Арктичний Метагаз» у Середземному морі. Російська сторона заявила, що пожежа, яка виникла внаслідок удару, призвела до втрати керування судном та евакуації екіпажу. Після цієї атаки, за даними компанії Windward, жоден ЗПГ-танкер під російським прапором не проходив через Середземне море.
Водночас українська сторона нагадує, що Росія з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році атакувала понад 200 комерційних суден, що свідчить про масштаб російських ударів по цивільній інфраструктурі.
Ескалація в Чорному морі та дії партнерів
Останні місяці відзначилися суттєвим зростанням інтенсивності атак у Чорному морі. Україна атакувала російський порт Кавказ, а в травні – Туапсе. У відповідь Росія продовжує обстрілювати великі українські порти, зокрема Одесу, Чорноморськ та Південний.
Паралельно з Україною боротьбу з “тіньовим флотом” Росії активізували європейські країни. Судові брокери оцінюють, що на тлі посилення санкцій проти Москви та Тегерана світовий “тіньовий флот”, який обслуговує також Іран і Венесуелу, стабільно зростає і вже налічує понад 1500 танкерів.
Використання міжнародних норм та тиск на реєстри
Ці судна користуються нормою міжнародного права, яка забороняє державам підніматися на борт або зупиняти корабель, що має належну реєстрацію, тобто коли інша країна бере за нього відповідальність. Однак перевірка на борту дозволена, якщо є підстави вважати, що судно не має приналежності до країни.
Наразі союзники України в ЄС та Велика Британія чинять тиск на морські реєстри таких країн, як Барбадос, Панама та Камерун, вимагаючи позбавлення реєстрації суден “тіньового флоту”. Це відкрило б можливість для їхнього виявлення та зупинки.
Прикладом такого тиску стала операція британських військових 14 червня, коли в Ла-Манші було перехоплено танкер російського “тіньового флоту”. Експрем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер назвав цю операцію черговим ударом по фінансуванню війни Путіна проти України.
Екологічні ризики та майбутні виклики
Окрім військово-стратегічного аспекту, “тіньовий флот” становить значну екологічну загрозу. Через погане технічне обслуговування та слабке страхування ці судна можуть спричинити масштабні нафтові витоки. Нещодавні атаки на судна, що перевозять російську нафту, включаючи пошкодження танкера Altura біля Босфору та ураження двох суден поблизу порту “Новоросійськ”, підкреслюють небезпеку, пов’язану з цими операціями.
Зусилля України та її міжнародних партнерів спрямовані на те, щоб зменшити фінансові потоки, які підтримують російську агресію, та усунути екологічні ризики, пов’язані з функціонуванням “тіньового флоту”.
