Сили оборони України посилюють атаки на тимчасово окупований Крим, перетворюючи півострів на ключову точку тиску на Кремль. Ця стратегія спрямована на те, щоб завдати регіону, який має особливе значення для президента Росії Володимира Путіна, значної шкоди, спонукаючи його до завершення війни. Про це повідомляє видання The New York Times.
Новий етап невизначеності
Посилення українських ударів по постачальних лініях та інфраструктурі Криму призвело до загострення ситуації на півострові та ознаменувало новий етап невизначеності. У відповідь на це, у ніч на четвер, 2 липня, Росія завдала масованого удару балістичними ракетами та дронами по Києву, внаслідок чого загинуло щонайменше 30 людей. Видання The New York Times розцінює цей удар як сигнал про те, що Путін не має наміру йти на поступки.
Чотири ключові напрямки українського тиску
Видання The New York Times виділяє чотири основні напрямки, за якими Україна чинить тиск на Росію через Крим:
- Порушення постачання пального: Українські удари спричинили перебої з постачанням пального до Криму. Місцева влада була змушена запровадити раціонування, а згодом майже повністю припинити продаж бензину населенню, залишивши його лише для комунальних та екстрених служб.
- Відключення електроенергії: Тисячі мешканців півострова страждають від тривалих відключень електроенергії. Це призвело до перебоїв з водопостачанням, зупинки роботи дитячих таборів та негативно вплинуло на малий бізнес. Зокрема, у Севастополі без світла залишалися щонайменше 100 вулиць.
- Вразливість Керченського мосту: The New York Times акцентує увагу на вразливості єдиної транспортної артерії Криму – Керченського мосту. Україна вже неодноразово атакувала цей міст, і подальше виведення його з ладу може фактично перетворити півострів на “острів”.
- Зростання власного виробництва зброї: Ці успішні удари стали можливими завдяки суттєвому нарощуванню Україною власного виробництва дронів та ракет. Президент Володимир Зеленський назвав цю зброю “санкціями дальньої дії”.
Реакція Росії та реалії на півострові
Попри зростаючий тиск, Володимир Путін в інтерв’ю заявив, що атаки не вплинуть на його рішучість продовжувати війну. Він також пообіцяв забезпечити всі потреби мешканців Криму. Однак, призначений Москвою керівник півострова Сергій Аксьонов визнав, що значних обсягів пального у найближчому майбутньому у продажу не очікується.
У ніч проти 3 липня тимчасово окупований Крим знову сколихнула серія вибухів, були здійснені атаки на енергетичні об’єкти. Внаслідок цих атак, окупаційні адміністрації Керчі та Феодосії розпочали термінову евакуацію документів та техніки. Частина чиновників уже залишила півострів та виїхала до Краснодарського краю РФ.
Російські окупаційні війська, у свою чергу, вдаються до моделювання атак десанту ЗСУ на Крим та розгортають оборону навіть у Керчі.
Нові реалії для багатьох регіонів РФ, як свідчать повідомлення, це черги із сотень автомобілів, бензин за талонами та нервові водії.
Масштабні удари Сил безпілотних систем
Сили безпілотних систем ЗСУ в ніч проти 3 липня завдали одного з наймасштабніших ударів по російських військових об’єктах. Під ударом опинилися 48 цілей, серед яких – енергетична інфраструктура окупованого Криму.
«Птахи Мадяра» за ніч уразили 48 об’єктів росіян
