Ніч проти 2 липня стала для Києва часом жорстокого ракетного терору з боку Російської Федерації. Ворожі удари по столиці призвели до численних жертв, масштабних руйнувань та знищення цінних об’єктів.
Трагедія в Дарницькому районі: знайдено 10 загиблих
У Дарницькому районі Києва завершено пошуково-рятувальну операцію під завалами зруйнованої дев’ятиповерхівки. На жаль, виявлено тіла 10 загиблих. Ця подія стала частиною нічної атаки, внаслідок якої загалом у столиці загинуло 30 людей.
Рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) продовжують працювати на місці трагедії. Десятиповерхівку було зруйновано прямою влучною ракетою. Мешканці, яким вдалося вижити, згадують ніч укриття з жахом.
Були в укритті. Там гатило так, що укриття ледь не склалося, усе посипалося.
— Місцеві мешканці
Рятувальникам вдалося врятувати семеро людей, яких одразу витягли живими з-під завалів. На жаль, 10 мешканців саме цієї будівлі врятувати не вдалося.
Олександр Хорунжий, заступник начальника управління по комунікаціях ДСНС України, зазначив:
Найбільше загиблих у Дарницькому районі. Тут найбільше постраждали люди у Дарницькому районі.
— Олександр Хорунжий
У дворі сусіднього будинку утворилася величезна вирва від прямого влучання ракети. Десятки квартир зазнали руйнувань від вибухової хвилі та уламків. Мешканці намагаються врятувати хоч якісь речі, а на подвір’ї знаходять чужі сімейні фотографії.
Пані Тетяна, мешканка одного з пошкоджених будинків, самостійно розбирає завали у своїй квартирі. Глибокі тріщини на несучих стінах та необхідність викинути весь меблі та техніку свідчать про масштаби збитків.
З 1990 року я мешкаю в цьому будинку. Я не можу сказати навіть, на яку саме суму, але тут більше ніж 50 тисяч доларів збитків.
— Тетяна, мешканка пошкодженого будинку
Цинічна тактика ворога та удари по цивільній інфраструктурі
За офіційними даними місцевої влади, у Дарницькому районі було зафіксовано 6 окремих місць влучань ракет, з яких 4 — прямі влучання в об’єкти. Росіяни застосували свою цинічну схему обстрілів: спочатку запускали ударні дрони, потім — крилаті та балістичні ракети. Повітряна тривога в Києві тривала понад 11 годин.
Ворог цілеспрямовано бив по житлових будинках та об’єктах цивільної інфраструктури. Під ударом опинилося відділення центру екстреної медичної допомоги на правому березі. 9 спецавтомобілів швидкої допомоги зазнали серйозних пошкоджень, а шестеро медичних працівників отримали поранення.
Суттєво постраждала і приватна лікарня, розташована поруч. Її співробітники, які вже пережили руйнування у липні минулого року, оперативно перемістили пацієнтів з реанімації в укриття. Цього разу уламки ракети пройшли наскрізь через кілька капітальних стін.
Втрати Червоного Хреста, видавництва та унікальної наукової установи
Постраждав також великий центральний склад Українського Червоного Хреста, звідки розвозилися гуманітарні вантажі: генератори, теплові насоси, медичне обладнання. Сума втраченого майна та вантажів сягає 79 мільйонів гривень.
Згоріли цивільні ресторани, логістичні склади пошти, магазини побутової техніки. На складах одного з провідних українських видавництв згоріло 800 тисяч примірників готової продукції.
Євген Ширинос, головний редактор видавництва, зазначив:
Якщо рахувати в грошах, то це перевищує сто мільйонів гривень. Повністю вся література, яку ми видаємо, починаючи від дитячих книжок, закінчуючи художньою літературою, класикою, багато книжок, які екранізовані, так само нон-фікшн популярний, психологія. Тобто весь наш портфель, який тільки ми видаємо. Тобто всі книжки зберігалися на цьому складі.
— Євген Ширинос
Ворог також атакував українську науку. Під ударом опинився Інститут біохімії імені О.В. Палладіна НАН України — один із найавторитетніших наукових закладів. Тут науковці проводили важливі досліди, розробляли медпрепарати та навчали студентів.
Денис Колибо, завідувач лабораторії Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, розповів:
Ось це моя лабораторія. Це була улюблена лабораторія наших студентів. Вони навчалися основам роботи. Тут ми вивчали імунологію, вивчали біохімію.
— Денис Колибо
Серед будівельного сміття науковці знайшли неушкодженим портрет засновника закладу — академіка Олександра Палладіна 1947 року. Вони вважають це добрим знаком.
Наслідки для Київзоопарку та правова оцінка дій агресора
Від російської атаки постраждав і Київзоопарк. Пошкоджені адміністративна будівля, паркінг та кілька відкритих вольєрів. Фізично постраждали дві черепахи та 20-річний кайман на прізвисько Карапуз.
Кирило Трантін, генеральний директор Київського зоопарку, повідомив:
З черепахами простіше. Каймана ми не турбуємо, просто спостерігаємо за ним. Тварини ж не розуміють. Могла просто злякатися і сильно вдаритися.
— Кирило Трантін
Ветеринари пильно наглядають за тваринами, аби вчасно виявити наслідки акустичного стресу.
Офіс генерального прокурора України назвав цю нічну атаку чистим терором і розпочав досудове розслідування. Одним із головних відповідальних за вбивства цивільних та руйнування називають начальника генштабу збройних сил Росії Валерія Герасимова. Прокурори запевнили, що кожен причетний понесе персональну юридичну відповідальність.
