
Україна перебуває у стані тривалого протистояння з Росією, і, на думку істориків, це протистояння не обмежиться лише окремими регіонами. Президент країни-агресора Володимир Путін має амбіції, що виходять далеко за межі Донбасу, спрямовані на всю територію України.
Ірраціональна Обсесія Путіна щодо України
Історик, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак в інтерв’ю для “Новини.LIVE” висловив думку, що навіть можливе перемир’я з Росією не гарантує тривалого миру. Причина криється у самому Володимирі Путіні.
Він не відчіпиться від України. Путіну не цікавий Донбас сам по собі. Для Путіна Донбас — це розміна карт. Путін щодо України має чисто ірраціональне почуття. Це не піддається раціональним аргументам. Останнє можна писати одним словом — обсесія. Він має обсесію на пункті Україна. Вона тричі вийшла з його рук.
— Ярослав Грицак
Історик пояснює це нездатністю Путіна змиритися з тим, що Україна, яка тричі виходила з-під його впливу, досі не підкорена. Таке ставлення порівнюється з психологією кримінального авторитета, який не може дозволити собі “опуститися”.
Це відчуття невипадкового мафіози чи вора в законі, який не може дозволити, щоб його опустили. Це всі кажуть ті, що знають Путіна. Тому ми повинні розуміти, поки Путін є, миру не буде. Можуть бути перемир’я, але миру не буде.
— Ярослав Грицак
Довгострокова Модель Безпеки: Уроки для України
З огляду на це, Україна має зосередитися на побудові стійкої, довгострокової моделі безпеки. Це означає розвиток власної системи оборони за прикладом країн, які підтримують високий рівень готовності до будь-яких загроз.
Нам інакше треба брати іншу стратегію розвитку, тому що ми повинні будувати тепер державу, суспільство, яке буде готово до відпору російської агресії будь-коли, тому що вона буде існувати, швидше за все, існувати довго. Це навчає, що ми мусимо ставити на шлях так, як Ізраїль, Швейцарія чи Фінляндія, які мають постійну армію.
— Ярослав Грицак
Така стратегія передбачає створення сильного, мотивованого суспільства та постійно боєготової армії, здатної ефективно протистояти російській агресії. Це не одноразова акція, а тривалий процес, що вимагає постійної уваги та інвестицій у безпеку.
Реакція на Заяви та Провокації
Важливою є і реакція на російські заяви та провокації. Нещодавно очільник Кремля Володимир Путін заявив про нібито захоплення Костянтинівки на Донеччині. Однак українська сторона, зокрема Збройні Сили України, спростували цю інформацію, назвавши її черговою брехнею Росії.
Місто Костянтинівка на Донеччині залишається під контролем України, хоча в окремих районах тривають бойові дії. Президент України Володимир Зеленський, коментуючи заяву Путіна, іронічно зазначив, що якщо місто дійсно під контролем Росії, то російський диктатор міг би легко приїхати туди для мирних переговорів. Це підкреслює абсурдність російських заяв та їхню неспроможність вплинути на реальний хід подій.
