Неоголошений візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, що відбувся 25 серпня, викликав численні спекуляції та аналіз з боку експертів та медіа. Ця подія, оповита таємницею, може свідчити про складну геополітичну ситуацію та обмежений час, який, можливо, залишився у адміністрації Трампа для вирішення ключових питань.
Деталі візиту та офіційні коментарі
Американський військово-транспортний літак Boeing C-17 прибув до аеропорту «Внуково» рано вранці, а вилетів назад після сьомої вечора. Повідомлення в соціальних мережах з’явилися лише після обіду. Американська сторона тривалий час офіційно не коментувала ні мету поїздки, ні сам факт візиту. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що Реткліфф приїжджав для «контактів між спецслужбами» і не зустрічався з президентом Путіним.
Гіпотези та припущення
Через брак офіційної інформації медіа та користувачі соцмереж одразу ж висунули свої гіпотези щодо причини візиту. З’явилася навіть інформація, що США просили Україну тимчасово утриматися від атак на Москву та Санкт-Петербург.
Першим про візит Реткліффа до російської столиці повідомив американський телеканал CBS News, згодом це підтвердило видання Axios. The Wall Street Journal написала, що американці зібрали розвіддані про ранні приготування Росії до мобілізації для продовження війни проти України та перевірки рішучості НАТО. Це може свідчити про те, що Реткліфф міг поїхати до Москви з попередженням.
Цей візит нагадує подібні дії попередника Реткліффа, Вільяма Бернса, за президентства Джо Байдена. Бернс відвідував Путіна за три місяці до початку повномасштабної війни Росії проти України. Вдруге Бернс зустрівся з директором Служби зовнішньої розвідки РФ Сергієм Наришкіним у листопаді 2022 року в Анкарі, коли американці, за повідомленнями, отримали інформацію про підготовку Кремля до застосування ядерної зброї.
Можливі причини візиту: Україна та НАТО
Переважна більшість американських медіа, аналізуючи мету поїздки директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, вказують на можливу підготовку Росії до нападу на одну з країн східного флангу НАТО. На початку липня Вашингтон попередив Варшаву, що Кремль розглядає збройну провокацію проти Польщі з метою перевірки рішучості Альянсу. The Telegraph та Onet писали, що це можуть бути дронові атаки або гібридна операція в прикордонні, можливо, із залученням білоруських військових. В якості російської умови виходу з території Польщі могла б розглядатися припинення підтримки України.
Колишній американський дипломат Деніел Фрід вважає, що, як і під час місії Бернса до Москви у 2021 році, директор ЦРУ Реткліфф, ймовірно, застерігав Москву від ескалації, нагадуючи про російські цілі, щодо яких США надають розвіддані Україні. На початку серпня Politico повідомляло, що обмін розвідданими між Вашингтоном та Києвом повернувся до високого рівня, що дозволило Україні завдавати ударів глибоко всередині Росії, зокрема по енергетичній інфраструктурі.
Погрози Путіна щодо нібито відкриття Україною «скриньки Пандори» та завдання величезних втрат російській економіці свідчать про те, що удари є вразливим місцем Росії. Українські посадовці та розвідка попереджають, що Путін може оголосити мобілізацію після виборів до Держдуми 18-20 вересня, плануючи набрати 300 тисяч осіб.
Також постійно лунають попередження щодо Білорусі. 26 серпня Олександр Лукашенко наказав розпочати чергову перевірку бойової готовності збройних сил.
Експертна оцінка ефективності попереджень
Голова комітету закордонних справ парламенту Естонії Марко Мігкельсон вважає, що, навіть якщо візит Реткліффа мав на меті попередити Путіна, навряд чи це вплине на стратегічні цілі Кремля.
Блискавичний візит директора ЦРУ Реткліффа до Москви спричинив бурю спекуляцій, підкреслюючи, наскільки нестабільним став світ. Але одне має бути очевидним: було б серйозною помилкою припустити, що керівництво Росії фундаментально змінить свої стратегічні цілі (щодо України/Європи чи Ірану) через повідомлення, передані директором ЦРУ. Візит Бернса до Москви в листопаді 2021 року не запобіг повномасштабному вторгненню Росії в Україну.
— Марко Мігкельсон
Позиція Трампа та його адміністрації
У ТСН.ua писали, що на 35-ту річницю незалежності України в Києві очікували на візит спецпосланців Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, але вони не приїхали. Це частково пов’язано з посиленням російських обстрілів та відсутністю в України антибалістики. Однак, американці могли б оголосити про продаж ракет-перехоплювачів до систем Patriot через натовський механізм PURL та відвідати Україну. Віткофф вже п’ять разів відвідував Росію, щоб поспілкуватися з Путіним.
Європейські дипломати припускають, що восени чи взимку може з’явитися можливість для нового дипломатичного поштовху щодо врегулювання війни. Проте незрозуміло, наскільки адміністрація Трампа зосереджена на війні в Україні, враховуючи бойові дії на Близькому Сході та в Ірані. Про це пише The New York Times, називаючи Реткліффа одним із найбільш проукраїнськи налаштованих членів команди Трампа.
CNN зазначає, що візит відбувся одразу після розширення санкцій США проти Ірану. Таким чином, постає питання, чи могли обговорюватися як Україна, так і Іран.
Війна з Іраном та її вплив на рейтинги
У США триває війна з Іраном, яку, за повідомленнями, не вдається ні виграти, ні завершити. Держсекретар Марко Рубіо заявив, що нових ударів по Ірану Сполучені Штати завдавати не будуть, зосередившись на морській блокаді та санкціях. Однак ця війна суттєво похитнула рейтинги Трампа та Республіканської партії. На проміжних виборах до Конгресу в листопаді республіканці можуть втратити більшість.
Джаред Кушнер намагався домовитися з лідером демократичної меншості в Палаті представників Хакімом Джеффрісом щодо «мирного» співіснування адміністрації Трампа та опозиційного Конгресу після виборів. Це свідчить про зайнятість зятя Трампа. Роль Віткоффа та Кушнера в близькосхідній політиці також скорочується, важливі переговори щодо Ірану та регіону все частіше проводять Рубіо та віцепрезидент Джей Ді Венс.
В адміністрації Трампа залишається мало часу. Якщо після проміжних виборів Конгрес стане повністю опозиційним, Сполучені Штати зануряться в президентську кампанію набагато раніше і навряд чи зможуть ухвалити дійсно важливі рішення.
Заява Володимира Зеленського про те, що коридор для дипломатичного завершення війни триватиме до кінця літа 2027 року, матиме суттєву поправку з огляду на президентські вибори в США, які відбудуться восени 2028 року.
З лютого цього року у війні з Іраном США використали 65% перехоплювачів до систем Patriot, що були на складах Пентагона. Виробництво нових ракет та поповнення запасів потребує понад рік. Схожі проблеми і з іншими видами озброєнь.
Щоб санкції проти Ірану спрацювали, необхідно, щоб від підтримки відмовилися його найбільші стратегічні союзники — Росія та Китай. Пекін є основним покупцем іранської нафти. Росія допомагає Ірану, використовуючи Каспійське море для постачання вантажів військового призначення. КНР також постачала Ірану окремі компоненти для виробництва ракет.
Коментар Трампа
Трамп прокоментував візит Реткліффа до Москви, назвавши його «майже рутинною поїздкою».
Мені не хочеться розчаровувати людей. Ми б хотіли, щоб війна з Україною закінчилася. Це та війна, яка ніколи б не почалася, якби я був президентом.
— Дональд Трамп
Він заперечив, що метою поїздки могла бути підготовка Росії до тестування рішучості НАТО.
Інші важливі події
У окупованому Донецьку пролунала серія вибухів, ймовірною ціллю був штаб росіян.
Уряд Великої Британії активно прискорює підготовку до можливої війни з Росією у відповідь на зростання кількості диверсій, кібератак та прямих погроз з боку Кремля.
