Саміт НАТО в Анкарі: Україна сподівається на підтримку, але залежить від Трампа
Цьогорічний саміт Організації Північноатлантичного договору (НАТО), що проходить в Анкарі, Туреччина, ризикує стати одним із найбільш суперечливих та гучних. Однак, є фактор, який може стримати президента США Дональда Трампа від радикальних кроків – фактично програна війна в Ірані.
Саміт розпочався у вівторок, 7 липня, зібравши у столиці Туреччини лідерів усіх 32 країн-членів Альянсу. Серед них присутній і Президент України Володимир Зеленський. На середу, 8 липня, о 14:30 запланована його зустріч з Дональдом Трампом на полях саміту.
Нестача ракет Patriot: головний виклик для України
Переговори відбуватимуться на тлі гострої нестачі у Києва ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot. Під час масованої атаки Росії 6 липня, основним напрямком якої був саме Київ, жодної балістичної ракети не вдалося збити. Україна давно звернулася до США із запитом на отримання ліцензії для виробництва систем Patriot.
Червнева декларація саміту G7 у Франції, де Володимир Зеленський мав зустріч із Дональдом Трампом, засвідчила, що лідери «готові розглянути можливість поширення на Україну ліцензій, щоб дозволити збільшити військове виробництво». Низка західних ЗМІ обнадійливо писали, що Білий дім не має категоричних заперечень щодо цього.
Проте, напередодні саміту в Анкарі, коли Україна знову звернулася з проханням допомогти з ракетами Patriot для захисту від російських ударів, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що союзники не мають нескінченних запасів. Він зазначив, що Альянс працює над цим «з усіх боків», але не дав жодних гарантій щодо нових поставок.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров звернувся до 40 країн-партнерів із проханням невідкладно передати Україні перехоплювачі Patriot з наявних запасів в обмін на майбутні поставки, законтрактовані для України. Також він закликав зробити внески до PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) – механізму закупівель американської зброї для потреб України, створеного влітку 2025 року після того, як адміністрація Трампа відмовилася від подальшої збройної та фінансової підтримки Києва. Через цей механізм Україна наразі отримує до 92% ракет-перехоплювачів.
За даними Bloomberg, на саміті НАТО в Анкарі про передачу Україні ракет Patriot може оголосити Німеччина. Щодо інших країн, інформація поки відсутня. США можуть виробити до 650 перехоплювачів Patriot на рік, з можливістю масштабування до 2 тисяч до 2030 року. Японія має американську ліцензію на виробництво цих ракет, але обсяги доволі низькі – до 50 одиниць на рік. До кінця 2027 року спільне виробництво Patriot буде розгорнуте в Німеччині, але обсяги також не будуть значними – до 180 ракет на рік.
Безпека східного флангу НАТО та стратегія «НАТО 3.0»
Україна наполягає на отриманні американської ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot не лише для покриття власних потреб, але й для захисту від постійних російських атак, які забирають життя цивільних. Під час масованих ударів по Києву 2 та 6 липня загинули 50 людей.
Британська The Telegraph та польське видання Onet повідомили, що США попередили Варшаву про можливу збройну провокацію з боку Росії проти Польщі протягом найближчих місяців. Українці пам’ятають попередження американської розвідки щодо неминучості російського вторгнення напередодні 24 лютого 2022 року.
Загроза для східного флангу НАТО стає більш нагальною на тлі скорочення американської військової присутності в Європі. Цього тижня більшість американських солдатів вже покинули Естонію. Новий американський контингент, який має прибути до Естонії, пробуде там до кінця року, але це ще не точно, як і ймовірність перекидання додаткових військових до Польщі.
На тлі образи на союзників по НАТО, які відмовилися доєднатися до війни США проти Ірану, Трамп оголосив про вивід 5 тисяч американських військових із Німеччини. Глава Міністерства війни США Піт Гегсет заявив про запуск піврічного аудиту американської військової присутності в Європі під назвою NATO 3.0 Review. Ця ініціатива, просування якої лобіює заступник очільника Пентагону Елбірдж Колбі, передбачає, що оборона Європи – це проблема самої Європи, а США забезпечуватимуть лише ядерну парасольку.
Розвідки країн Балтії підтверджують, що Росія готується до гібридних дій та дронових провокацій, аби перевірити статтю 5 НАТО про колективну оборону та змусити Альянс припинити підтримку України. Проте, тамтешні спецслужби вважають, що про звичайну війну не йдеться, оскільки Росія наразі не має для цього ресурсів.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус припустив, що 2029 рік може стати періодом, коли Росія матиме достатньо військового потенціалу для обмеженого нападу на території країн-членів НАТО. «Чи піде на це Путін, ми не знаємо», — додав Пісторіус.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також не знає, як змусити Путіна сісти за стіл переговорів та припинити війну. Це, разом зі збільшенням підтримки України, може вберегти НАТО від можливої майбутньої війни з Росією, за спиною якої стоять Китай, Іран, Північна Корея та Білорусь.
Я не можу передбачити, що має статися, щоб Путін сів за стіл переговорів. Я думаю, що ніхто в цій кімнаті не може цього передбачити. Очевидно, що для танго потрібні двоє. Зеленський готовий сісти за стіл із Путіним у будь-якому форматі, щоб вирішити цю жахливу війну. Поки що Путін відмовляється.
— Марк Рютте, Генеральний секретар НАТО, на брифінгу перед самітом у Анкарі.
Трамп, збираючись на саміт Альянсу, заявив, що Путін відчуває тиск і прагне завершити війну. Він підтвердив, що США перебувають у переговорах, хоча тристоронній процес США-Україна-Росія зайшов у глухий кут. Віцепрезидент США Джей Ді Венс, хоч і скептично ставиться до України та Європи, визнав, що наступальні можливості росіян наближаються до нуля. Однак, залишається незрозумілим, чи готова адміністрація Трампа ризикувати залишковим рейтингом після провалу в Ірані та перед проміжними виборами до Конгресу в листопаді, намагаючись посадити Путіна за стіл переговорів.
«Зробити Трампа щасливим»: чи вдасться це Марку Рютте?
За даними CNN, Трамп прибув на саміт НАТО до Анкари у поганому настрої, ставши ще більш скептично налаштованим до Європи, яка відмовилася допомогти йому з війною на Близькому Сході. У квітні Трамп навіть погрожував виходом США з НАТО, називаючи його «паперовим тигром», а за зачиненими дверима серйозно обговорював створення списку «неслухняних» країн Альянсу та миттєве скорочення американської військової присутності на європейському континенті.
Аудит американських солдатів та баз у Європі Пентагон обіцяє завершити до грудня цього року. Покращити настрій Трампа на саміті НАТО в Анкарі Марк Рютте сподівається завдяки двом досягненням.
По-перше, генеральний секретар НАТО заявив, що держави-члени вже витрачають на оборону 4% ВВП. Це питання розколювало Альянс ще під час першого президентського терміну Трампа, коли він погрожував виходом США з НАТО, якщо союзники не збільшать свої оборонні витрати. У інтерв’ю Politico, вихваляючи Трампа, якого на минулорічному саміті НАТО в Гаазі називав «татком», Марк Рютте закликав союзників визнати, що президент США мав рацію.
Мені просто подобається ця людина. Думаю, те, що він робить для НАТО, це чудова новина. Президент Трамп досягає того, чого намагалися досягти американські президенти від часів Ейзенхауера. А саме — вирівнювання витрат на оборону між США та Європою.
— Марк Рютте, Генеральний секретар НАТО.
По-друге, Марк Рютте планує продемонструвати Трампу, що європейські гроші перетворюються на реальні багатомільярдні контракти для американського військово-промислового комплексу. Однак, не всім європейським країнам, які виступають за більшу безпекову та оборонну автономію Європи з локалізацією виробництва, подобається ідея Рютте.
Генсек НАТО анонсував антидронову ініціативу Drone Edge на 40 мільярдів доларів, враховуючи досвід воєн Росії проти України та на Близькому Сході. Вона передбачатиме розширення можливостей Альянсу з виявлення, ідентифікації та нейтралізації безпілотних літальних апаратів, які можуть вторгнутися у повітряний простір союзників, зокрема, за рахунок закупівель відповідних розвідувальних дронів в американського виробника. Однак, літаки дальнього радіолокаційного виявлення AWACS Європа купуватиме не у американської Boeing, а у шведської Saab.
