Саміт НАТО в Анкарі, що відбувся цього року, продемонстрував, що Росія є довгостроковою загрозою для євроатлантичної безпеки та стабільності. Це чітко відображено у підсумковій декларації зустрічі лідерів Альянсу. Хоча документ не містить згадок про перспективу членства України, союзники погодилися, що Київ робить свій внесок у трансатлантичну безпеку, а європейські союзники та Канада забезпечують переважну більшість допомоги.
В умовах, коли адміністрація Трампа зупинила збройну та фінансову підтримку України, перекладаючи з дипломатичної мови, це означає, що Європа та Канада надають Україні всебічну підтримку для стримування Росії. Це також дає можливість європейським країнам підготуватися до можливої майбутньої війни. Військовий вихід США з Європи, який адміністрація Трампа називає «НАТО 3.0», став доконаним фактом. Мінлива підтримка Сполученими Штатами своїх союзників, яка є сьогодні, а завтра її немає, гостро поставила питання забезпеченості європейського континенту власними засобами стримування, зокрема системами ППО, крилатими, балістичними та гіперзвуковими ракетами. Європа тривалий час покладалася на США у цьому питанні. Таким чином, Україна виграє час для Європи на переозброєння, намагаючись збільшити для Путіна ціну продовження війни.
Проблеми з російськими ракетами та європейська залежність
На п’ятому році повномасштабної війни, коли Росія постійно обстрілює Україну ракетами, європейські країни-члени НАТО не мають власних аналогів балістичних та гіперзвукових ракет. Європейські крилаті ракети поступаються російським за дальністю. Більше того, за словами єврокомісара з питань оборони й космосу Андрюса Кубілюса, Росія за рік виробляє у 8 разів більше ракет, ніж країни-члени ЄС.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що Росія не має жодних шансів виграти цю війну. Однак, як її зупинити та досягти хоча б сталого припинення вогню, не знають ані Трамп, ані європейські лідери. Президент США, тим часом, продовжує наполягати, що Путін прагне завершити війну.
Ліцензія на Patriot: прорив для України та Європи
Безумовним позитивом саміту НАТО в Анкарі стала зустріч Дональда Трампа з Володимиром Зеленським. Президент США заявив про надання Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів до систем ППО Patriot.
«Одна пташка мені нашептала про факт, що ми дамо їм право робити Patriot. Ми покажемо їм, що робити це дуже складно, насправді. Але ви вмієте робити складне швидко. Тож ми говорили про те, що дамо вам ліцензії робити Patriot. Це оборонна зброя, яка мені подобається більше, ніж наступальна»
— заявив Трамп. Він також додав, що готовий надати Україні деякі ракети-перехоплювачі до систем Patriot з американських запасів.
Це справді проривне та переможне рішення не тільки для України, а й для Європи в цілому, яка має лише франко-італійський ЗРК SAMP/T. Війна на Близькому Сході суттєво виснажила американські запаси зброї, на їхнє поповнення, за оцінками американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), може піти від 3 до 5 років. Це стосується ракет Tomahawk, ракет-перехоплювачів до систем Patriot тощо.
Щорічно США можуть виробляти до 650 перехоплювачів до систем ППО Patriot, з можливістю масштабування до 2 тис. до 2030 року. Японія вже має американську ліцензію на виробництво цих ракет, але обсяги невеликі — лише до 50 одиниць на рік. До кінця 2027 року спільне виробництво «петріотів» буде розгорнуто в Німеччині, але обсяги також будуть незначними — до 180 ракет на рік.
Виробництво перехоплювачів до Patriot американською Lockheed Martin Corp. в Україні буде складним завданням. Це пов’язано з контролем над технологіями, перевантаженими ланцюгами постачання, навчанням персоналу, а також тим, що новий завод стане пріоритетною ціллю для російських атак. Однак, за словами міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша, виробництво може розпочатися вже за кілька тижнів.
Польща є однією з чотирьох країн НАТО (разом з Німеччиною, Швецією та Нідерландами), яким в Анкарі надано статус країни, до якої може бути передано технології, пов’язані з виробництвом та обслуговуванням ракет Patriot.
«Польща є однією з країн, визначених США для цього виробництва та обслуговування, тому ми будемо співпрацювати з Україною і тут»
— запевнив польський міністр.
Переговорний процес та вікно можливостей
Щодо переговорного процесу, який, за словами держсекретаря США Марка Рубіо, зайшов у глухий кут у трикутнику США-Україна-Росія, Трамп запитав у Зеленського під час переговорів в Анкарі: «Ви поїдете до Москви?». Це стосувалося відповіді Кремля на постійні заклики президента Зеленського до Путіна зустрітися для завершення війни.
В НАТО вважають, що вікно можливостей для України — перевага на полі бою та дієві далекобійні санкції — триватиме 6-9 місяців. Президент Чехії Петр Павел переконаний, що Україна та союзники мають у запасі лише два місяці для відновлення переговорів, перш ніж Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після виборів до Держдуми наприкінці вересня цього року.
Хоча Дональд Трамп продовжує наполягати, що Путін прагне закінчити війну, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що Росія не має шансів виграти, чіткого розуміння, як зупинити війну, немає.
