Благодійність у 2026 році: як будувати довіру у часи досвіду та втоми
Пригадаймо 2022 рік. Країна жила на одному диханні: збори закривалися за години, люди були згуртовані як ніколи, а довіра до благодійності часто була майже безумовною. За чотири роки багато що змінилося. Але ці зміни не про байдужість і не про звичку до війни. Вони радше про досвід. Українці стали обережнішими: навчилися питати про звіти, перевіряти фонди, чекати підтверджень і дивитися не лише на заклик, а й на результат.
Довіра до благодійності сьогодні є одним із найцінніших і найкрихкіших ресурсів волонтерського середовища. Її не можна вимагати, її можна лише заслужити. Саме тому одна цифра в історії благодійного фонду “Біт Спілка” (БО “БФ “БІТ МЕДІА СПІЛКА УКРАЇНА””, далі Біт Спілка) привертає увагу: близько 95% людей, які долучилися до зборів фонду, повертаються знову. У 2026 році це вже не просто статистика, а показник довіри, яку будували збір за збором.
Від особистої ініціативи до системної допомоги
Матвій Дядьков, український IT підприємець, венчурний інвестор і волонтер, не планував створювати благодійну організацію. У 2022 році він сам виходив на підрозділи й допомагав закривати їхні потреби: передавав автомобілі, спорядження, техніку та інше необхідне обладнання. Але з кожною передачею ставало очевидніше: потреб довкола значно більше, ніж може закрити одна людина. Щоб допомога не залежала лише від особистого ресурсу, потрібні були команда, зрозумілі процеси та система.
Спочатку здається, що один закритий збір це вже багато. Але коли бачиш, скільки незакритих потреб довкола, розумієш: якщо можеш робити більше то треба будувати систему.
— Матвій Дядьков
Так особиста ініціатива поступово переросла в офіційний благодійний фонд і спільноту людей, які об’єдналися навколо спільної мети. Багато людей долучаються до допомоги на постійній основі: хтось підтримує збори, хтось допомагає логістикою, а хтось приводить нових людей. Сьогодні спільнота фонду налічує понад 300 волонтерів. Це не штатні працівники, а звичайні люди, які об’єдналися, щоб підтримувати Україну там, де їхня допомога потрібна.
«Наша сила — це люди», — наголошує Матвій, — «цифри важливі, але за кожним донатом стоїть конкретна людина, яка вирішила не бути осторонь».
Значення результату та системний підхід
Волонтерство — це не завжди про натхнення. Часто це повільні збори, втома й відчуття, що ресурс довкола вичерпаний. Тому для спільноти так важливо бачити результат: документи, фото передач, звіти, а часто — голосові повідомлення й відгуки від тих, кому допомога дійшла. Так люди розуміють: їхня участь має сенс. І повертаються знову.
Одним із принципів фонду є системність, котра проявляється не лише у великих процесах, а й у щоденних рішеннях і маленьких волонтерських хитрощах. Олена Козерема, волонтерка, яка координує всі проєкти фонду, каже:
Просити знижки в постачальників давно стало частиною волонтерської рутини. За цим стоїть проста логіка: кожна зекономлена гривня дає змогу передати більше допомоги. Під час одного із замовлень РЕБ-комплексу вдалося домовитися про рекордну на той момент знижку — 50 тисяч гривень.
— Олена Козерема
Для Олени, координація благодійного фонду має і дуже особистий вимір. Її чоловік уже понад три роки захищає Україну в лавах однієї з бойових бригад ЗСУ.
Немає чужих захисників. Я не зі слів знаю, що за кожним запитом стоять конкретні люди, яких чекають удома, як і чекаю я. Тому робитиму все можливе, а часом і неможливе, щоб якомога більше наших оборонців повернулися цілими й неушкодженими. Для цього вони мають отримувати якісне забезпечення всім необхідним: не “за можливості”, а вчасно.
— Олена Козерема
Прозорість шляху допомоги як основа довіри
У 2026 році благодійність уже не тримається лише на емоційному пориві. Люди хочуть бачити шлях допомоги: від запиту до передачі, від донату до результату. Саме там, де цей шлях прозорий, з’являється те, що сьогодні стало найбільшим дефіцитом, — довіра.
Саме в термінових запитах найкраще видно, чому ця система має значення. Після інтенсивних боїв ворог за короткий час знищив значну частину транспорту одного з підрозділів 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, що фактично паралізувало частину його діяльності. Підрозділ звернувся до благодійної організації Біт Спілка, і вже за кілька днів передане авто працювало на лінії бойового зіткнення та допомагало виконувати завдання.
Напрями діяльності та досягнення фонду “Біт Спілка”
За плечима благодійного фонду близько 10 мільйонів зібраних гривень, підтримка понад 30 підрозділів і сотень цивільних, які постраждали внаслідок війни. Фокус фонду зосереджений на трьох напрямах: військовій, гуманітарній та медичній допомозі.
- Військова допомога: фонд передавав десятки безпілотників різного типу, системи РЕБ для захисту від FPV-дронів, термінали Starlink, портативні системи живлення, транспорт, засоби зв’язку, екіпірування та інше обладнання, необхідне на фронті.
- Медична допомога: включає тактичну медицину, турнікети, аптечки, медикаменти, евакуаційне обладнання та засоби для порятунку поранених.
- Гуманітарна допомога: організація підтримує переселенців, родини загиблих захисників, дітей із дитячих будинків сімейного типу та мешканців прифронтових громад.
Один із відгуків від військовослужбовця 210-го окремого штурмового полку Збройних Сил України свідчить про важливість підтримки:
Здоров’я бажаю. Ми разом допомагаємо, ми вистоїмо. Хлопці знають про таких, як ви, і тому стоять. Їм дуже важливо мати міцний тил, який надасть допомогу, обігріє і нагодує. Ця віра в них стійка, бо вони знають, що волонтери ніколи не залишать їх. Ще раз дякуємо, що ви з нами. Сьогодні спілкувався зі своїм другом і побратимом Бірчою Ігорем (актором телесеріалу «Віталька»). Так, він в шоці від того, що ви так оперативно надаєте необхідну допомогу. Тож велика подяка вам — це дуже важливо для нас. Гарного вам дня та Божого захисту.
— Військовослужбовець 210-го окремого штурмового полку ЗСУ
Дізнатися більше про роботу благодійного фонду “Біт Спілка” можна на сайті bitspilka.org.
