Чи дійсно Путін хоче миру? Аналіз позиції Росії та оптимізму Трампа
Попри заяви Дональда Трампа про те, що Володимир Путін прагне до укладення угоди для завершення війни, реальна позиція Кремля свідчить про протилежне. Очільник МЗС РФ Сергій Лавров чітко заявив, що Росія не погодиться на припинення вогню по лінії фронту. Москва має намір продовжувати досягнення цілей, поставлених Путіним ще у червні 2024 року.
Ці цілі, як раніше повідомляло ТСН.ua, були озвучені на розширеній колегії російського МЗС напередодні саміту миру у Швейцарії. Серед ключових вимог – вихід Сил оборони України з Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей, які Росія незаконно включила до своєї конституції. Окрім цього, Москва вимагає міжнародного визнання окупованих українських територій частиною РФ, відмови України від вступу до НАТО, закріплення за Україною нейтрального, позаблокового та без’ядерного статусу, а також обмеження чисельності Збройних Сил України.
Трамп та “угода” з Путіним: Чи реалістичний оптимізм?
Під час зустрічі з Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі, Дональд Трамп вкотре висловив упевненість, що Путін прагне завершити війну та укласти угоду. Проте, його оптимізм може бути не цілком обґрунтованим. Невідомо, чи готовий президент США інвестувати залишки свого політичного капіталу у врегулювання конфлікту напередодні проміжних виборів до Конгресу.
Напередодні саміту НАТО в Анкарі Трамп провів телефонну розмову з Путіним. Помічник очільника Кремля, Ушаков, повідомив, що президент США заявив про готовність сприяти пошуку мирних рішень. Для цього спецпредставники Трампа, Стів Віткофф та Джаред Кушнер, мали продовжити спроби врегулювання. Їхній візит до Києва та Москви, який затягується вже кілька місяців, досі не відбувся.
Того ж дня Трамп також говорив із Володимиром Зеленським, після чого заявив: “ми набагато ближче до врегулювання, ніж люди усвідомлюють”. На саміті НАТО, зустрівшись з українським президентом, Трамп знову висловив упевненість у бажанні Путіна укласти угоду, анонсувавши ще одну розмову з очільником Кремля. Однак, ця розмова досі не відбулася. У Москві це пояснили зайнятістю президента США.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков зазначив:
Ми бачимо певні помилки адміністрації Білого дому, що шляхом ескалації, військового тиску можна сприяти переходу до мирного врегулювання. Подальша ескалація, можливо, подовжить спеціальну військову операцію в певній мірі — ми не можемо точно сказати, в якій саме, — але призведе до того, що нам доведеться створювати більшу зону безпеки, більшу буферну зону.
“Дух Анкориджа” та реалії війни: Що стоїть за претензіями Москви?
Кремль останнім часом часто апелює до так званого “духу Анкориджа”, маючи на увазі домовленості між Трампом і Путіним під час їхнього саміту на Алясці у серпні 2025 року. У червні цього року між держсекретарем Марко Рубіо та главою МЗС РФ Сергієм Лавровим сталася заочна перепалка. Москва звинуватила Вашингтон у зриві домовленостей, досягнутих на Алясці, та вимагала роз’яснень щодо ролі США у врегулюванні війни.
ТСН.ua неодноразово писало, що йдеться, ймовірно, про усну згоду Трампа або його делегації на вихід Сил оборони України з Донбасу для початку переговорів про припинення вогню. Західні експерти також неодноразово на це вказували. Президент Зеленський також заявляв, що американська сторона пов’язувала надання Києву гарантій безпеки з виходом української армії з Донбасу. Однак, залишається незрозумілим, як адміністрація Трампа мала намір досягти цього, якщо Путін не поступається своїми вимогами від червня 2024 року.
Зміна розстановки сил: Як події в Ірані та на полі бою вплинули на позиції
За рік після саміту Трампа та Путіна на Алясці відбулися дві ключові події, що суттєво змінили розстановку сил. По-перше, США розпочали війну проти Ірану, яку не можуть ні виграти, ні завершити. Це значно похитнуло позиції адміністрації Трампа як у США, так і на міжнародній арені, призвівши до більш приязного тону у спілкуванні Вашингтона з європейськими союзниками.
По-друге, Сили оборони України змогли перехопити ініціативу на полі бою, а українські далекобійні удари по російських нафтопереробних об’єктах продовжують працювати. Кремль досі не може подолати гостру паливну кризу, яка почалася наприкінці травня з Криму та поширилася на всю Росію.
За словами президента Ради з міжнародних відносин (CFR) Майкла Фромана, Київ став головним переможцем саміту в Анкарі. Україна була центральною темою обговорення, що відрізнялося від минулорічної ситуації, коли Трамп, здавалося, був переконаний у неминучій перемозі Путіна.
Майкл Фроман зазначив:
Трамп любить переможців. Минулого року, здавалося, він думав, що це неминуче буде Путін. За останній рік Україна виконала видатну роботу. Тепер українців сприймають не лише як тих, хто тримається, а й перемагає.
Європа має діяти: Тиск на Росію та відмова від залежності від США
Президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що Путін зупинить війну і почне переговори, якщо відчує, що російське суспільство налаштоване проти війни.
І саме це ми зараз і бачимо. Тож моє послання — продовжувати тиск, а потім сісти за стіл переговорів. Я все ще вважаю, що найкращим рішенням є припинення вогню.
Ця формула приведення Росії до столу переговорів добре відома. Однак, її реалізація залежить не лише від героїзму Сил оборони України. В умовах, коли США вже понад рік не надають Україні військову та фінансову допомогу (це роблять європейські союзники, Канада та інші), Європа повинна припинити озиратися на Вашингтон і почати реально підвищувати ціну продовження війни для Путіна, який досі вважає, що час на його боці.
На шляху до ескалації чи переговорів? Позиція Росії та виклики для Європи
Reuters, посилаючись на джерела, близькі до Кремля, повідомляє, що Путін наразі намагається досягти своєї ключової проміжної мети – захоплення Донбасу. Нещодавно очільник Кремля дорікнув групі радників, які пропонували компроміс на основі припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту.
Путін, готуючись до мобілізації після виборів до Держдуми наприкінці вересня, продовжує ігнорувати глибокі економічні проблеми, дефіцит пального по всій Росії, та величезні військові втрати. За даними американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), від лютого 2022 року російські військові втрати становлять 1,4 мільйона осіб, з яких загиблими – до 450 тисяч.
Єдиний західний лідер, з яким готовий говорити Путін, – це президент США. Проте, невідомо, чи захоче Трамп інвестувати залишки свого політичного рейтингу, який суттєво похитнула війна проти Ірану, у спроби продовження врегулювання війни Росії проти України напередодні проміжних виборів до Конгресу в листопаді. Соцопитування свідчать, що республіканці втрачають більшість у Палаті представників.
Європа ж тим часом навіть не визначилася з кандидатурою переговорника з Росією. Посли країн-членів ЄС не домовилися про 21-й пакет санкцій проти Росії, який мав бути затверджений до 15 липня. Зокрема, відсутня єдність щодо заборони на в’їзд до ЄС росіян, які брали участь у війні проти України. Також стало відомо, що патріарха РПЦ Кирила та засновника “Лукойла” Алєкперова виключили з 21-го пакету санкцій.
