На тлі триваючого конфлікту між Україною та Росією, все частіше постає питання про можливість припинення вогню. Однак, експерти з видання Foreign Affairs попереджають: таке перемир’я може стати не кінцем війни, а початком нового, не менш небезпечного етапу протистояння. Російський президент Володимир Путін, як свідчить його попередня політика, здатен використати будь-яку паузу на фронті як зброю проти України.
Мінські угоди як Прецедент: Стратегія Заморожування Конфлікту
Досвід минулих років демонструє, що Кремль має відпрацьований план дій. Після анексії Криму та вторгнення на Донбас у 2014 році, Росія підписала Мінські угоди. Ці домовленості не вирішили фундаментальних проблем конфлікту, а лише призвели до його заморожування, що згодом вилилося у повномасштабне вторгнення 2022 року.
Мінський процес чітко показав, як Володимир Путін вміло поєднує дипломатичні маневри із силовим тиском. Він використовує переговори для відвернення уваги, розхитування ситуації всередині України та поглиблення розколу серед європейських партнерів.
Припинення Вогню як Стратегічний Хід Путіна
Навіть якщо російський диктатор погодиться на припинення вогню сьогодні, його стратегія, найімовірніше, залишиться незмінною. Оскільки росіяни не досягають бажаних успіхів на полі бою, перемир’я стає для них лише обхідним шляхом. Путін використає цю паузу для досягнення кількох ключових цілей:
- Створення політичної нестабільності в Україні.
- Чинення тиску на європейських політиків з метою відновлення відносин з Москвою.
- Поглиблення суперечностей між Вашингтоном та Брюсселем.
Для Сполучених Штатів та Європи це означає, що зупинення бойових дій не покладе край війні, а лише переведе її в чергову фазу.
Путін у Глухому Куті: Ризики та Обмеження
Кремлю не вдалося перетворити Україну на свого васала, як і захопити Київ за три дні. Понад 12 років жорстокої війни гарантували Путіну неприязнь українців до Російської Федерації. Наразі російський диктатор опинився у певному глухому куті, балансуючи між значними ризиками.
Посилення внутрішньої ескалації у Росії може статися у разі оголошення нової хвилі мобілізації. З іншого боку, ракетний терор проти України або застосування ядерної зброї ризикує остаточно відштовхнути Китай та Індію. Удари по логістиці НАТО можуть спровокувати пряму військову відповідь Заходу.
У самій Росії починає відчуватися втома від “вічної війни”. Хоча режим міцно тримає владу, зростаючий економічний тиск та українські удари вглиб російської території змушують Путіна шукати нові маневри.
Зміна Геополітичного Ландшафту: Європа як Бар’єр
Якщо раніше Путін намагався вибудувати мережу лояльних сусідів та вести переговори про безпеку виключно з Вашингтоном, то зараз ситуація змінилася. Головним бар’єром для Кремля стала сама Європа.
Європейські країни нарощують інвестиції у свій оборонно-промисловий комплекс, закуповують далекобійну зброю та активно заміщують допомогу США. Водночас, вони продовжують активно підтримувати Україну.
Вигоди Кремля від Припинення Вогню: Чого Очікувати?
У випадку, якщо Кремль погодиться на припинення вогню, важливо розуміти, що російський диктатор матиме відразу кілька вигод і цілей:
- Вимога проведення виборів в Україні. Москва вимагатиме проведення виборів, аби спровокувати політичну нестабільність.
- Дезінформаційні та психологічні кампанії. Росія запускатиме такі кампанії для розколу українського суспільства та блокування інтеграції України до ЄС.
- Затягування переговорних процесів. Росія намагатиметься затягнути переговори, апелюючи до легітимізації окупованих територій та спробує виключити з процесу перемовин країни Балтії.
- Провокація суперечок між США та ЄС. Кремль провокуватиме посилення розбіжностей між ключовими партнерами.
- Активізація проросійських сил. Росія активізує підтримку проросійських сил для якнайшвидшого зняття санкцій.
- Перегрупування сил та відновлення впливу. Тимчасова пауза дасть Путіну змогу перегрупувати сили, виграти час всередині країни та вивільнити ресурси для відновлення впливу в Африці, на Близькому Сході та Південному Кавказі.
Саме тому будь-які переговори про припинення вогню мають виходити далеко за межі простих домовленостей про перемир’я.
Українська Стійкість Перед Обличчям Агресії
Масовані ракетні обстріли Києва свідчать не про силу Кремля, а про відчай Володимира Путіна через невдачі на фронті, як пише заступник редактора Bild Пауль Ронцхаймер. Через дефіцит ракет для систем протиповітряної оборони ситуація суттєво ускладнилася, що підтверджує і мер Києва Віталій Кличко. Російські атаки стали жорсткішими, ніж будь-коли, а їхня мета — знищити цивільну інфраструктуру та залишити мільйони людей без світла й тепла до настання зими.
Попри відсутність успіхів на полі бою, експерти зазначають, що Путін не готовий до компромісів і далі обиратиме ескалацію. Водночас, військовий аналітик Ніко Ланге вказує на зміну позиції Дональда Трампа щодо війни та підтверджує допомогу США, зокрема, розвідувальними даними про російську ППО для українських ударів углиб РФ.
Незважаючи на постійну загрозу, руйнування та страх перед важкою зимою, кияни демонструють неймовірну стійкість. Агресія лише посилює їхній опір.
