Росія активно адаптує свою тактику використання ударних безпілотників сімейства «Герань», які є російською версією іранських дронів Shahed. Ці зміни зумовлені посиленням української протиповітряної оборони. На відміну від попередніх стратегій, що базувалися на масових атаках однотипними дронами, окупанти дедалі частіше застосовують різні модифікації безпілотників, кожна з яких виконує специфічне бойове завдання.
Від масових атак до спеціалізованих завдань
На початку повномасштабного вторгнення Росія значною мірою покладалася на дешеві безпілотники «Герань-2», створені на основі іранського Shahed-136. Масове виробництво цих дронів дозволяло запускати сотні одиниць за ніч, з метою перевантажити українську систему протиповітряної оборони. Однак за останні роки Україна значно вдосконалила свої засоби протидії.
Завдяки застосуванню засобів радіоелектронної боротьби, мобільних вогневих груп, сучасних систем ППО, авіації та спеціалізованих дронів-перехоплювачів, українські сили оборони досягли високоефективності. За даними військового оглядача Forbes Вікрама Міттала, наразі перехоплюється від 92% до 96% російських «Гераней». Така ефективність практично нівелювала головну перевагу цих дронів – їхню низьку вартість.
Модернізовані “Герані”: “Герань-3” та “Герань-4”
У відповідь на це російська армія почала активно впроваджувати модернізовані версії безпілотників, зокрема «Герань-3» та «Герань-4». Ці нові моделі оснащені реактивними двигунами, що дозволяє їм розвивати швидкість від 300 до 500 км/год. Така швидкість значно ускладнює їх перехоплення як силами ППО, так і дронами-перехоплювачами. Крім того, новіші модифікації літають на більшій висоті, що скорочує час, який українські підрозділи мають для реагування.
Розумніші дрони: управління та навігація
За інформацією Forbes, окремі модифікації «Гераней» тепер мають елементи управління оператором протягом частини польоту. Це відрізняє їх від попередніх моделей, що діяли за заздалегідь запрограмованим маршрутом. Нові безпілотники здатні реагувати на загрозу перехоплення та обходити райони з щільною ППО. Повідомляється також про появу дронів, оснащених електрооптичними камерами та інфрачервоними датчиками. Ці системи дозволяють виявляти українські засоби ППО, фіксувати наближення дронів-перехоплювачів та навіть супроводжувати рухомі цілі.
Перегляд концепції використання
За останній місяць Росія переглянула й саму концепцію використання «Гераней». Якщо раніше метою було масове перевантаження української ППО, то тепер різні модифікації отримують спеціалізовані завдання.
- «Герань-2» продовжує використовуватися для щоденних ударів по логістичних центрах, складах, паливній інфраструктурі, залізниці та інших оперативних цілях поблизу лінії фронту.
- «Герань-3» та «Герань-4» застосовуються для ударів по більш захищених стратегічних об’єктах у глибокому тилу України.
Видання зазначає, що перед атаками на такі об’єкти російські військові проводять додаткову розвідку для визначення найменш захищених маршрутів польоту, аби підвищити ймовірність прориву української оборони.
Технологічна гонка озброєнь
Нинішня ситуація демонструє постійну гонку технологій між засобами нападу та оборони. Після того, як Україна навчилася ефективно знищувати більшість ударних безпілотників, Росія почала модернізувати їх та переглядати тактику застосування. Водночас українська сторона також невпинно вдосконалює системи протиповітряної оборони та засоби боротьби з безпілотниками.
Цей процес свідчить про безперервний цикл адаптації, в якому обидві сторони постійно змінюють свої підходи до використання безпілотних технологій.
