Фінансова “подушка” Росії: минулі прибутки та сучасні проблеми
Росія, яка певний час користувалася фінансовою вигодою від загострення конфлікту навколо Ірану, наразі стикається зі стрімким вичерпанням своїх нафтових прибутків. Війна з Іраном, що призвела до тимчасового зростання цін на нафту, ненадовго поповнила російську казну. Однак, ефективні українські атаки на нафтопереробні заводи (НПЗ) суттєво змінили цю ситуацію, призвівши до поглиблення бюджетного дефіциту та інфляції, яку Кремлю стає дедалі важче контролювати.
Ціни на нафту знову демонструють стрімке зростання. Після відновлення бойових дій між Іраном та США, яке призвело до четвертої хвилі американських атак, вартість бареля нафти Brent у понеділок вранці підскочила на 4,46%, досягнувши 79,4 доларів. Росія уважно стежить за розвитком подій, сподіваючись на черговий, хоч і тимчасовий, економічний підйом.
Підстави для такого сподівання виникли під час піку конфлікту між Іраном та США – з початку березня до середини червня. Тоді ціна Brent часом перевищувала 126 доларів, що забезпечило Росії значні економічні прибутки. Брюссельський економічний аналітичний центр Bruegel, проаналізувавши дані російського Міністерства фінансів, підрахував, що додаткові доходи бюджету РФ від продажу нафти й газу, отримані завдяки цій війні та блокуванню Ормузької протоки, сягнули 1,18 трильйона рублів, або приблизно 13,5 мільярда євро.
За оцінками аналітиків Bruegel, ці надприбутки становили близько 0,5% російського ВВП. Старший науковий співробітник Carnegie Russia Eurasia Center у Берліні Сергій Вакуленко підтвердив обґрунтованість цих оцінок.
Оцінка є обґрунтованою. Зі свого боку мені тут особливо нічого додати.
— Сергій Вакуленко
Недостатня компенсація минулих втрат
Незважаючи на тимчасовий сплеск доходів, надзвичайний економічний підйом Росії виявився нетривалим. Більше того, його масштаби варто оцінювати відносно, оскільки отримані додаткові кошти не змогли повністю компенсувати слабкі показники експорту нафти в місяці, що передували конфлікту.
За підрахунками Bruegel, доходи російського бюджету від продажу нафти й газу в першій половині 2026 року становили 3,67 трильйона рублів. Для порівняння, за аналогічний період 2025 року, коли середня ціна на нафту була вищою, цей показник сягав 4,73 трильйона рублів.
Bruegel зазначає:
З цього погляду додаткові доходи Росії від продажу нафти й газу в період від березня до червня 2026 року можна розглядати як тимчасовий розворот довгострокової тенденції до їхнього зниження. Завдяки вищим цінам на нафту Росія отримала певний простір для маневру у фіскальній політиці, однак його недостатньо, щоб повністю компенсувати бюджетні проблеми, спричинені війною в Україні.
Таким чином, додаткові доходи не змогли повною мірою вирішити фіскальні проблеми Росії.
Поглиблення бюджетного дефіциту та вплив українських атак
Фінансове становище російського бюджету погіршилося сильніше, ніж прогнозувалося. За підсумками перших п’яти місяців 2026 року дефіцит уже досяг 6 трильйонів рублів, або 77 мільярдів доларів, що відповідає 2,6% ВВП.
Віденський інститут міжнародних економічних досліджень (WIIW) прогнозує, що цього року дефіцит бюджету значно перевищить цільовий показник у 1,6% ВВП. Серед основних причин інститут називає подальше збільшення оборонних витрат.
Ситуація з бюджетними доходами знову ускладнилася. Хоча нафтовий і газовий сектор нині забезпечує лише трохи більше однієї п’ятої всіх надходжень до бюджету, українські удари по російській нафтовій інфраструктурі, зокрема по нафтопереробних заводах, продовжують негативно впливати як на державні фінанси, так і на економіку в цілому.
Нещодавно під атаки потрапили навіть транспортні судна в Чорному морі, які використовувалися для постачання Кримського півострова. У відповідь Москва вдалася до блокування водних шляхів до Чорного моря та тимчасово заборонила експорт більшої частини дизельного пального, бензину та авіаційного пального через загальнонаціональний дефіцит. Водночас, через зростаючу потребу в імпорті пального, всередині Росії знову дозволили використовувати паливо нижчої якості.
Масштаби пошкоджень та наслідки для економіки
Офіційні дані про масштаби пошкоджень російських НПЗ практично відсутні. Однак, за оцінками “Новой газеты Европа”, станом на середину червня близько 40% нафтопереробних потужностей могли бути недіючими.
Михайло Крутіхін, знавець російської енергетичної галузі та партнер консалтингової компанії RusEnergy, зазначає:
Щодо дизельного пального йдеться приблизно про 40%, а щодо бензину, за моїми оцінками, — уже про 60%.
— Михайло Крутіхін
Російське медіа Meduza підрахувало, що від початку року до червня 2026 року обсяг торгівлі бензином скоротився на 47%, тоді як його ціна зросла на 46%.
Росія втрачає не тільки податкові надходження від переробки нафти. Зростання інфляції, зумовлене, зокрема, подорожчанням пального, обмежує можливості Центрального банку для подальшого зниження високої ключової ставки (нині 14,25%). Це, своєю чергою, стримує і без того низький рівень інвестицій та сприяє збереженню надзвичайно сильного рубля. Як наслідок, бюджетні надходження від експорту нафти, номіновані в рублях, також залишаються обмеженими.
За словами Крутіхіна, така ситуація зберігається, попри те, що дефіцит внутрішніх потужностей з переробки змусив російські нафтові компанії експортувати якомога більше сирої нафти.
За даними Оксфордського інституту енергетичних досліджень, через українські атаки на нафтову інфраструктуру Росія втратила близько 20% нафтопереробних потужностей. Це спричинило внутрішній дефіцит пального та скорочення експортних доходів. Видання Foreign Policy зауважує, що поки невідомо, чи змусить це Кремль змінити свої військові розрахунки, незважаючи на значну шкоду, завдану економіці РФ.
