Інноваційна розробка української компанії

Українська оборонна компанія Fire Point активно працює над створенням нової системи протиракетної оборони під назвою Freya. Цей проєкт обіцяє стати значним кроком у посиленні обороноздатності України. Планується, що перші випробування системи з реальним перехопленням балістичної ракети відбудуться влітку 2027 року.

Технічна директорка Fire Point, Ірина Терех, повідомила в інтерв’ю виданню Janes, що орієнтовна дата тестування — липень 2027 року. Це дещо раніше, ніж передбачалося раніше. Генеральний конструктор компанії, Денис Штілерман, раніше прогнозував перше перехоплення до кінця 2027 року.

Характеристики нової зенітної ракети FP-7.x

Основою системи Freya стане зенітна ракета FP-7.x, яка є модернізованою версією української балістичної ракети FP-7. За попередніми даними, новий перехоплювач зможе розвивати вражаючу швидкість до 2200 метрів на секунду. Це дозволить йому ефективно знищувати цілі на висоті від 20 до 25 кілометрів.

Раніше також зазначалося, що дальність дії FP-7.x може сягати до 80 кілометрів. Для порівняння, швидкість базової ракети FP-7 оцінюється приблизно у 1500 метрів на секунду.

Технології ураження цілей

На початковому етапі розробки FP-7.x планується оснастити осколково-фугасною бойовою частиною. Така конфігурація передбачає ураження балістичної ракети за допомогою вибухової хвилі та осколків, що розлітаються поблизу цілі. Цей принцип схожий на той, що застосовується в ракеті PAC-2 GEM-T для комплексу Patriot. Вона не обов’язково врізається у ворожу ракету, а підривається поруч, пошкоджуючи її або збиваючи з траєкторії.

Водночас Fire Point активно вивчає можливість переходу до більш передової технології hit-to-kill. Ця технологія передбачає знищення цілі шляхом прямого зіткнення з ракетою-перехоплювачем. Такий принцип вже реалізований у сучасних системах, як-от PAC-3 MSE. Перевагою hit-to-kill є можливість знищити не лише саму ракету, а й її бойову частину.

Для ефективного впровадження технології hit-to-kill, українському перехоплювачу, ймовірно, знадобиться високоточна система керування та система поперечного маневрування. Аналогічні рішення використовуються в PAC-3 MSE та європейській ракеті Aster 30.

Міжнародна співпраця та перспективи

Прискорення робіт над системою Freya може бути досягнуто завдяки міжнародній співпраці у межах Антибалістичної коаліції. Учасники коаліції домовилися спільно працювати над дослідженнями та створенням сучасних засобів протиракетної оборони. До цієї ініціативи, окрім України, приєдналися Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Данія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія та Швеція.

Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський висловлював сподівання, що перша європейська антибалістична система Freya почне функціонувати протягом наступних 12 місяців. За його словами, Україна завершує розробку ракети-перехоплювача для цього проєкту.