Під час дії воєнного стану в Україні повітряні тривоги стали буденністю. Це викликає багато запитань щодо прав та обов’язків як працівників, так і роботодавців, зокрема щодо часу, проведеного в укритті. Чи змусить роботодавець відпрацьовувати ці години, і чи буде цей період оплачуваним? Розбираємося з цими питаннями разом з юристами.
Важливість безпеки понад усе
Перш за все, варто наголосити: українське законодавство категорично забороняє роботодавцям примушувати працівників відпрацьовувати час, проведений в укритті під час повітряної тривоги. Це пов’язано з тим, що перебування в укритті — це виключно питання особистої безпеки людини.
Примушувати працівника «відробляти» цей час закон не дозволяє.
— Євген Буліменко, адвокат.
Таким чином, роботодавець не має права вимагати від працівника компенсувати години, проведені в безпеці, шляхом продовження робочого дня або роботи у вихідні.
Оплата часу в укритті: чи є обов’язок?
Ситуація з оплатою часу, проведеного в укритті, є дещо іншою. Законодавство не зобов’язує роботодавця оплачувати цей період, якщо працівник не виконував свої безпосередні трудові обов’язки. Однак, це правило може бути змінене.
Якщо колективним договором підприємства або внутрішніми правилами встановлено інший порядок, то час перебування в укритті може бути оплачуваним. Тому важливо ознайомитися з документами, які регулюють трудові відносини у вашій компанії.
Документування відсутності: ключовий момент
Щоб уникнути непорозумінь та мати офіційне підтвердження, відсутність співробітника на робочому місці під час повітряної тривоги має бути належним чином задокументована. Зазвичай, роботодавець складає спеціальний акт безпосередньо в день відсутності працівника. Цей документ є офіційною підставою для обліку робочого часу в період повітряної тривоги.
Гарантії для працівників на територіях активних бойових дій
Важливо розрізняти гарантії для працівників залежно від території, де вони працюють. Законодавство під час воєнного стану передбачає спеціальні гарантії для тих, хто працює на територіях активних бойових дій. Для них неявка на роботу через безпекову ситуацію вважається поважною причиною.
Проте, для працівників у Києві та інших регіонах, які не належать до зон активних бойових дій, автоматичного захисту від звільнення за відсутність на роботі немає. Статус територій визначається офіційним переліком, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України.
Що робити, якщо роботодавець ініціює дисциплінарне провадження?
Навіть якщо територія має статус «території можливих бойових дій», це не скасовує спеціальної норми, яка забороняє звільнення за неявку. Формально, роботодавець може ініціювати дисциплінарне провадження, якщо вважатиме відсутність працівника прогулом.
У такому випадку, якщо роботодавець оформлює прогул або видає наказ про звільнення, працівник має повне право оскаржити таке рішення в суді.
Юрист рекомендує заздалегідь збирати докази, які підтверджують поважність причин відсутності.
— Євген Буліменко, адвокат.
Це можуть бути показання свідків, фото- та відеоматеріали, що підтверджують перебування людини в укритті під час повітряної тривоги. Саме такі докази можуть стати вирішальними під час судового розгляду спору між працівником і роботодавцем.
