Згідно з даними українських та західних розвідслужб, а також політичних діячів, Росія, ймовірно, готується до оголошення мобілізації після виборів до Державної Думи, запланованих на 18-20 вересня. Це може означати набір щонайменше 500 тисяч осіб, а в перспективі — загальну мобілізацію.
Передумови та Сигнали Мобілізації
Попередження про можливу мобілізацію лунали ще з квітня. Тоді Президент України Володимир Зеленський припускав, що обмеження доступу до соціальних мереж у Росії може свідчити про підготовку до масштабного наступу на Україну або одну з країн Балтії. У середині липня він знову наголосив на можливості збільшення мобілізації Путіним після російських виборів. Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України також зазначало, що Кремль до виборів намагатиметься уникати теми мобілізації, запевняючи, що її не буде.
Хоча активної розбудови нових навчальних центрів для підготовки новобранців у Росії не зафіксовано, ГУР вказує, що наявних потужностей достатньо для підготовки мобілізованих.
Росія готує мобілізацію від 500 тис. людей на осінь. Деяких планують кидати в бій в перші два тижні для затикання дірок на сході, інших готуватимуть від місяця для потенційного відкриття нового напрямку фронту. Це такий план РФ.
— Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації при РНБО.
Реакція та Оцінки з боку України та НАТО
Заяви українських посадовців щодо можливого наступу на країни Балтії викликали неоднозначну реакцію. У квітні міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна зазначив, що це не збігається з оцінками естонської розвідки. Однак, ситуація змінилася. Міністр оборони Литви Робертас Каунас заявив, що на тлі невдач у війні проти України та вибухів на території самої Росії, Путіну потрібна нова ескалація, і “найближчою ціллю є Балтійський регіон та Польща”.
Ця загроза підкреслилася спільними військовими навчаннями Литви, Польщі та Франції поблизу Сувальського коридору в червні. Хоча експерти відзначили недоліки в підготовці, зокрема відсутність сучасних систем радіоелектронної боротьби та безпілотних комплексів.
На початку липня низка західних ЗМІ повідомила про попередження Вашингтона Варшаві щодо можливої збройної провокації з боку Росії проти Польщі з метою випробувати рішучість НАТО. Пізніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський попередив про підготовку Росією операції під чужим прапором, можливо, з використанням українських дронів, для атаки на країну-члена НАТО або Росію.
Окрім загрози для східного флангу НАТО, Президент Зеленський ще в березні зазначав про плани росіян продовжувати наступ на Запорізькій області та напрямку Дніпра, а також виявляти інтерес до Одеського регіону. Також спостерігається розбудова доріг та артилерійських позицій у прикордонних районах Білорусі, що свідчить про можливу підготовку до дій з північного напрямку.
Наразі українська воєнна розвідка не фіксує формування ударних російських угруповань на території Білорусі, хоча там присутні близько 50 тисяч білоруських військових та підрозділи забезпечення росіян. Однак, Росія може перекинути свої сили туди протягом кількох тижнів. У відповідь, українські військові ще кілька місяців тому розпочали укріплення чернігівсько-київського напрямку.
Мобілізація в Росії: Що Відбувається Насправді?
Аналіз російських Telegram-каналів показує, що інформація про мобілізацію в Україні є поширеною, натомість про підготовку до мобілізації в Росії майже не згадується. Єдиним винятком були новини про навчальний збір із керівниками мобілізаційних структур у Волгоградській області, які згодом зникли з публічного доступу.
Водночас, в Instagram та TikTok поширюються відео, де росіяни скаржаться на отримання так званих мобілізаційних розпоряджень, починаючи з осені 2025 року. Масовий характер це набуло у травні цього року, коли військкомати почали викликати громадян для “уточнення облікових даних”, а потім вклеювали мобілізаційні розпорядження до військових квитків, якщо особа відмовлялася підписати контракт. Мобілізаційні розпорядження також надходять на підприємства, які зобов’язані забезпечувати набір працівників, а у разі невиконання плану, мають сплачувати штрафи.
Наприкінці березня заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв стверджував, що з початку 2026 року контракти на військову службу уклали понад 80 тисяч осіб, тому потреби в новій мобілізації немає. Однак, дані української та західних розвідок, аналітичних центрів та експертів свідчать про падіння темпів вербування контрактників у 2026 році приблизно на 20%.
Нагадаємо, що першу хвилю “часткової” мобілізації в Росії було оголошено у вересні 2022 року, коли було набрано 300 тисяч осіб. Цей указ досі не скасовано. Тоді події призвели до масового виїзду росіян з країни, оцінки якого сягали близько 1 мільйона осіб. Зараз виїзд з Росії для тих, хто вже отримав мобілізаційний припис, заборонено.
Втрати Росії та Вплив на Економіку
Незважаючи на заяви російського керівництва про низькі втрати, реальна картина свідчить про протилежне. Американський Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) оцінює загальні російські військові втрати від лютого 2022 року в 1,4 мільйона осіб, з яких загиблими — до 450 тисяч. Наразі Росія щомісяця втрачає до 38 тисяч осіб, що перевищує середньомісячний темп вербування контрактників (до 30 тисяч).
Стратегія України та Наслідки для Росії
Наприкінці червня Володимир Зеленський заявив про затвердження 40-денної операції впливу на Росію для спонукання до завершення війни. Це відбулося після серії успішних ударів по російській нафтовій інфраструктурі, що поглибило паливну кризу в Росії.
Голова розвідки Естонії Каупо Розін вважає, що загальна мобілізація буде вкрай непопулярною та може підірвати стабільність у Росії. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс попереджає, що найближчі місяці будуть вирішальними для безпеки країн Балтії. Західні аналітичні центри вказують, що оголошення мобілізації створить пряму загрозу економічного виснаження, кадрового колапсу в цивільних галузях та соціального вибуху всередині Росії. Водночас, не слід недооцінювати репресивний апарат Кремля та “особливий” менталітет росіян.
Багато європейських політиків сподіваються, що далекобійні українські удари та зовнішній тиск зрештою призведуть до заморожування війни. Однак, наразі Кремль демонструє налаштованість на продовження війни на виснаження, і сигналів до переговорів не спостерігається.
