Повітряна кампанія Сполучених Штатів проти Ірану наближається до глухого кута, оскільки авіаудари не змушують Тегеран змінити свою позицію. Погрози президента США Дональда Трампа бомбардувати іранську інфраструктуру навряд чи злякають Тегеран, а навпаки, підкреслюють обмеженість досягнень, які можна здобути лише за допомогою повітряної війни.
Загострення протистояння навколо Ормузької протоки
Протягом останнього місяця сторони посилили атаки в боротьбі за контроль над Ормузькою протокою — критично важливим водним шляхом для постачання енергоносіїв. Президент Трамп пообіцяв завдавати ударів по “одному мосту або одній електростанції” за кожне судно, атаковане в Перській затоці.
Якщо адміністрація Трампа не наважиться різко підвищити ставки — можливо, шляхом суттєвого розширення переліку допустимих цілей або навіть розгортання сухопутних військ — нинішній цикл атак США та іранських ударів у відповідь, імовірно, триватиме без чіткої стратегії завершення війни чи зрозумілого плану виходу з неї для Білого дому.
Обмеженість повітряної війни та законність ударів
Колишня військова юристка Рейчел ВанЛандінгем зазначає, що розширення або посилення ударів по більшій кількості об’єктів цивільної інфраструктури не призведе до зміни позиції іранського режиму. За її словами, такі удари будуть законними лише за умови, що атаковані мости чи електростанції мають певне військове призначення.
Президент США Дональд Трамп заявив, що кожного разу, коли Іран атакуватиме судно в Ормузькій протоці, Сполучені Штати знищуватимуть міст або електростанцію. Це попередження пролунало після серії ударів США по Ірану, яка розпочалася 20 липня з метою подальшого послаблення іранського військового потенціалу, що використовується для атак на комерційні судна.
Іранські відповіді та контекст регіональних подій
17 липня Іран завдав удару по території Сирії, що стало першим подібним інцидентом з початку війни в близькосхідному регіоні у лютому 2026 року. Корпус вартових ісламської революції (КВІР) атакував командний центр спеціальних операцій США в Аль-Танфі на сході Сирії. Однак, за повідомленнями сирійських джерел, військова база не постраждала.
