Призначення нового головнокомандувача Збройних Сил України, генерал-майора Михайла Драпатого, викликало значний інтерес як в Україні, так і за її межами. Західні медіа, зокрема авторитетне видання The Economist, активно обговорюють цю подію, розглядаючи її як сигнал до масштабних змін у українській армії. Аналітики відзначають, що Драпатого вважають прихильником реформ, інновацій та впровадження нової військової культури, що контрастує з радянськими підходами.
Новий погляд на військову справу
Західні ЗМІ переконані, що Михайло Драпатий прагне вести сучаснішу війну. Його підходи розглядають як інноваційні, спрямовані на критику застарілих радянських методів управління. Його порівнюють з легендарними британськими воєначальниками, підкреслюючи його високий статус та шану в українському суспільстві. Українці ж покладають надії, що з приходом нового головнокомандувача прискориться процес модернізації війська.
Незважаючи на високу адаптивність та інноваційність, які ЗСУ продемонстрували після початку повномасштабного вторгнення, журналісти The Economist зазначають, що армія ще не повністю позбулася «приголомшливої жорстокості радянських командних структур».
Шлях генерала Драпатого: від оборони Маріуполя до командування Сухопутними військами
43-річний генерал Драпатий здобув визнання ще у 2014 році, будучи молодим майором, який обороняв Маріуполь. Його мужність та рішучість проявилися, коли він, очолюючи колону з чотирьох бронемашин, прорвав барикади ворога в місті. Пізніше того ж року його батальйон потрапив під обстріл з території РФ та опинився в оточенні. У критичний момент, коли сусідній підрозділ здався, Драпатий зумів вивести з оточення близько 260 бійців.
Репутація генерала базується не тільки на його відвазі, але й на турботі про особовий склад. Наприкінці 2024 року його було призначено командувачем Сухопутних військ. Перші кроки на цій посаді свідчили про його пріоритети: покращення умов для військовослужбовців, реформа системи рекрутингу, впровадження технологій для зменшення втрат та надання більшої ініціативи підлеглим за західним зразком.
Проте, після трагічного інциденту, коли внаслідок російського удару по місцю шикування військових загинули щонайменше 12 бійців, Драпатий взяв відповідальність на себе та подав у відставку. Цей вчинок підкреслив його розуміння особистої відповідальності.
Контраст стилів: Драпатий проти Сирського
Експерт Роб Лі характеризує Драпатого як критика радянського стилю мислення та мікроменеджменту. Його підходи протягом багатьох років контрастували з методами його попередника, генерал-полковника Олександра Сирського, якого Володимир Зеленський відправив у відставку на тлі значного суспільного резонансу.
Сирського критикували за жорстку оборону Бахмута у 2023 році, великі втрати у штурмових полках, сумнозвісну операцію «Скеля» та смерті у навчальних центрах. Водночас, як зазначають західні медіа, Сирський підтримував масове впровадження дронів та успішні удари по території Росії, включаючи нафтопереробні заводи, хоча й наголошував на важливості традиційного озброєння, такого як танки та артилерія. Йому також приписують успішну оборону Києва у 2022 році та наступ у Курській області у 2024-му.
Однак, Сирському закидали мікроменеджмент, помилки у розподілі ресурсів та конфлікт з міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим. Після спроби реформувати окремі підрозділи та подальшого загострення конфлікту з Сирським, 15 липня президент Зеленський звільнив Михайла Федорова. Це рішення спричинило масові протести з вимогою відставки Сирського та повернення Федорова, у яких брали участь військові та поранені ветерани.
Нові виклики перед новим головнокомандувачем
Кадрові перестановки завдали відчутного удару по авторитету президента України. Перед новим головнокомандувачем Михайлом Драпатим постали складні виклики, які потребують непростих рішень.
Радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк в ефірі телеканалу «Ми — Україна» пояснив, що кадрові зміни у військовому керівництві покликані посилити взаємодію між усіма оборонними структурами. За його словами, ключовим завданням є забезпечення максимальної синергії, швидкості ухвалення рішень та відсутності внутрішніх конфліктів між відомствами. Він наголосив, що злагоджена робота військово-політичного керівництва є запорукою ефективного виконання завдань на фронті. Така модель взаємодії, на думку Подоляка, дозволить Україні нарощувати тиск на противника та посилювати удари по Росії, тим самим примушуючи Кремль до припинення активної фази війни.
