Час від моменту виявлення цілі до безпосереднього влучання російської балістичної ракети у ціль значно менший, ніж багато хто вважає. Експерти зазначають, що реальне часове вікно для підготовки та завдання точного удару становить лише від двадцяти до тридцяти хвилин. Протягом цього надзвичайно короткого проміжку російські військові встигають повністю перевірити інформацію, ввести польотне завдання та здійснити пуск.
Особливості запуску балістичних ракет
Анатолій Храпчинський, офіцер резерву Повітряних сил ЗСУ та директор з розвитку оборонного підприємства, пояснює, що для оперативно-тактичних комплексів «Іскандер-М» процес введення координат є максимально автоматизованим і не потребує тривалої підготовки. Якщо ціль уже визначена, завантаження польотного завдання займає від десяти до тридцяти секунд, а точний розрахунок траєкторії безпосередньо на пусковій машині триває від однієї до трьох хвилин.
У випадку, якщо ворожа установка перебуває в повній бойовій готовності на закритій позиції, передстартова підготовка із підйомом ракети вимагає лише близько чотирьох чи семи хвилин. Якщо ж комплекс розгортається безпосередньо з маршу, цей часовий показник збільшується до двадцяти хвилин, після чого зброя готова до застосування.
Висока швидкість балістичних ракет
Швидкість самої балістичної ракети не залишає шансів на довгі роздуми. Її підлітний час на відстань до п’ятисот кілометрів становить усього дві з половиною або чотири хвилини. Таким чином, загальний цикл ураження від моменту виявлення цілі ворожою розвідкою до потужного вибуху може становити від п’яти до десяти хвилин.
Загроза аеробалістичного комплексу «Кинджал»
Аеробалістичний комплекс Х-47М2 «Кинджал» становить загрозу для абсолютно всієї території України, незалежно від точки його пуску в повітрі. Ця система має дещо довший загальний цикл підготовки винятково через жорстку прив’язку до свого авіаційного носія – швидкісного винищувача МіГ-31К.
Завантаження завдання в ракету займає ті ж кілька хвилин, проте ворожому літаку потрібно ще до двадцяти хвилин на зліт, вихід у пусковий район та розгін до надзвукової швидкості. Однак після відриву від підвіски літака ця аеробалістична ракета долає величезну відстань до обраної цілі за ті ж самі лічені дві з половиною або шість хвилин.
Висновок: блискавична реакція – ключ до виживання
Головний військово-технічний висновок із цих розрахунків полягає в тому, що загроза балістичного удару вимагає від українців блискавичної реакції. На відміну від атак крилатими ракетами чи тихохідними безпілотниками, у випадку балістичної зброї люди не мають жодного запасу часу для тривалої оцінки навколишньої обстановки.
Якщо проти крилатих ракет існує певний запас часу для оцінки обстановки, то у випадку з балістичним та аеробалістичним озброєнням реальне часове вікно між сповіщенням і прильотом вимірюється хвилинами.
— Анатолій Храпчинський
Сигнали тривоги та необхідність негайного укриття
Саме тривала підготовча фаза польоту літака МіГ-31К дає змогу українській системі моніторингу заздалегідь оголошувати масштабну повітряну тривогу на всій території держави. Проте у випадку з наземними установками «Іскандер» сигнал небезпеки часто лунає вже безпосередньо під час стрімкого виходу ракети на балістичну траєкторію.
Тому швидкість організованого переходу в безпечне укриття залишається єдиним вирішальним фактором, який здатен врятувати життя під час таких стрімких атак. Військові вкотре закликають громадян не витрачати дорогоцінні секунди на гортання новинних стрічок та перевірку соціальних мереж, а одразу спускатися до сховищ.
Як зазначав очільник МЗС Німеччини, російські ракети летітимуть до Берліна «кілька хвилин», підтверджуючи, що Москва залишається серйозною загрозою для безпеки Європи.
