Генерал армії США, колишній головнокомандувач військ НАТО в Європі (1997–2000 роки) Веслі Кларк висловив думку, що Росія найближчим часом може вдатися до нової провокації або військової операції, спрямованої проти країн Європи. Він наголосив на важливості поточного періоду для Північноатлантичного альянсу та Сполучених Штатів, оскільки Вашингтон має юридичні зобов’язання щодо реагування на напад на будь-яку державу-члена НАТО.
Веслі Кларк зазначив:
Сполучені Штати мають юридичне зобов’язання брати участь у НАТО і належним чином реагувати на будь-який напад на країну — члена НАТО. США також мають моральне, неписане зобов’язання підтримувати і захищати кордони України та її територіальну цілісність.
— Павло Клімкін
За словами генерала, ці зобов’язання можуть опинитися під серйозним випробуванням вже найближчим часом.
Кларк припускає, що “Путін готує якийсь „сюрприз“”, який може статися “наприкінці вересня, можливо, у жовтні, можливо, пізніше”.
Потенційні напрямки російських провокацій
Генерал назвав кілька напрямків, де Росія може спробувати загострити ситуацію:
- Проти Норвегії, зокрема в районі півночі Норвегії, де спостерігається значна російська активність.
- Проти Фінляндії.
- Проти країн Балтії.
- Спроба поєднати Калінінград із Білоруссю.
- Ситуація в Придністров’ї, Молдова.
- Або ж знову ж таки, в Україні.
Важливість пильності та підтримки України
Веслі Кларк наголосив, що через велику кількість можливих сценаріїв країнам НАТО надзвичайно важливо залишатися пильними. Водночас, він підкреслив необхідність продовжувати підтримку України з боку союзників.
Він підсумував:
У Путіна є багато різних можливостей для підступів, і сподіваймося, що всі члени НАТО обізнані, пильні і продовжують сильну підтримку України.
— Веслі Кларк
Раніше повідомлялося, що Росія використовує дипломатичну активність як інструмент інформаційної війни, намагаючись вплинути на підтримку України та позицію Сполучених Штатів. Також існують сумніви у США та Європі щодо готовності російського диктатора до справжніх переговорів про мир до весни 2027 року, адже війна стала для нього та його системи чи не єдиним сенсом існування.
У Вільнюсі подібні погрози розглядають як інструмент політичного та психологічного тиску, який не повинен впливати на безпекові рішення країни.
