Російські війська продовжують змінювати тактику повітряних атак, вдаючись до нових підходів для ускладнення роботи української протиповітряної оборони. Останнім часом спостерігається тенденція до запуску ударних безпілотників не масованими хвилями, а невеликими групами або навіть поодинці, при цьому вони рухаються різними маршрутами. Така стратегія має на меті розтягнути сили української ППО та авіації, змушуючи їх реагувати на загрози з багатьох напрямків одночасно.
Зміна тактики: Від масованих ударів до розподілених атак
Раніше російські війська часто вдавалися до масованих ударів, коли велика кількість безпілотників одночасно атакувала цілі. Зараз же спостерігається перехід до іншої моделі. За словами начальника управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, який виступав в ефірі «Новини.Live», кількість безпілотників під час одного пуску не є сталою, і росіяни постійно експериментують з тактикою.
Зараз навіть є той самий додаток, можна подивитися, з яких напрямків вони йдуть і в якій кількості.
— Юрій Ігнат, начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ
Розвідка та виявлення загроз
Українські військові активно відстежують кількість дронів та напрямки їхнього руху. Завдяки розвідувальним даним, які надходять із території Росії, зокрема з Орловської, Курської та Брянської областей, ППО отримує попередження про майбутні запуски. Крім того, радари здатні виявляти безпілотники ще до того, як вони перетинають повітряний простір України.
Ми ще заздалегідь, за сотню кілометрів, скажімо, десь бачимо, що вони там з’являються. Тобто є дані і розвідки про пуски, і вже радіолокаційні дані.
— Юрій Ігнат
Різноманітність маршрутів
Безпілотники можуть летіти один за одним, обираючи різні шляхи. Деякі з них рухаються вздовж білоруського кордону або вздовж річки Дніпро, прямуючи в напрямку Києва. Інший маршрут пролягає поблизу кордону з Молдовою та Придністров’ям, ведучи в бік Вінницької області, а звідти — до західних регіонів України.
Таким чином, вони один за одним ланцюжком, так би мовити, йдуть. Чи то по білоруському кордону можуть рухатися, чи то рухаються по Дніпру в напрямку Києва.
— Речник Повітряних сил
Наслідки для української ППО
Запускаючи безпілотники невеликими групами або поодинці, російські війська намагаються розосередити сили української протиповітряної оборони, що значно ускладнює її роботу.
Вони намагаються їх запускати так не одразу, масово, щоб хвилею не йшли, а один за одним, невеликими групами, таким чином, вони розосереджуються.
— Речник Повітряних сил
Велика територія України змушує українських військових реагувати на загрози з різних напрямків одночасно. Це особливо ускладнює роботу авіації. Наприклад, винищувачам F-16 доводиться долати значні відстані, щоб перехопити навіть невелику кількість безпілотників.
Це все дуже складно робити в умовах протиповітряного бою.
— Юрій Ігнат
До перехоплення цілей залучаються не лише винищувачі F-16, а й інші літаки, а також наземні засоби ППО. Таким чином, противник прагне максимально ускладнити бойову роботу Повітряних сил та всіх складових протиповітряної оборони.
Попередні атаки та адаптація до умов
Цікаво, що в ніч проти 1 листопада російські війська атакували Україну 433 ударними безпілотниками, запускаючи їх із шести напрямків. Хоча значну частину дронів вдалося збити або подавити, влучання були зафіксовані на 16 локаціях.
Раніше Юрій Ігнат також зазначав, що російські війська адаптують свої повітряні атаки до погодних умов. Наприклад, туман та хмарність можуть ускладнювати роботу української ППО, тому противник використовує як звичайні, так і реактивні “шахеди”.
