Військові дії на фронті продовжують розвиватися, і останні дані від Інституту вивчення війни (ISW) за 30–31 жовтня свідчать про те, що російські війська, незважаючи на значні зусилля, не досягли суттєвих успіхів на більшості напрямків. Українські захисники, навпаки, демонструють просування, особливо поблизу Лимана та на схід від Слов’янська, посилюючи тиск на ворожі позиції та логістичні шляхи.
Наступальні дії: Загальна картина
Протягом 30–31 жовтня російські війська активно атакували на різних ділянках фронту, простягаючись від Сумщини та Харківщини до Запорізької області. Однак, згідно з оцінками ISW, підтверджень успіхів окупантів на більшості з цих напрямків не виявлено.
Північний напрямок: Сумщина та Харківщина
На Сумщині російське командування продовжує спроби створити так звану “буферну зону” вздовж кордону. 31 жовтня з’явилася інформація про те, що українські військові зайшли до Юнаківки, що на північ від Сум. Повідомляється також про значні втрати російських підрозділів, спричинені перевагою ЗСУ у використанні безпілотників.
Російські війська продовжують наступальні дії в північній Сумській області, але ISW не спостерігало доказів їхнього просування в цьому районі.
— Аналітики ISW
Створення обороноздатних буферних зон у Сумській області залишається однією з ключових цілей російського угруповання на цьому напрямку.
На Харківщині аналітики ISW зафіксували єдине підтверджене просування росіян за звітний період — це сталося поблизу Гранівки, на північ від Харкова. Речник Угруповання об’єднаних сил ЗСУ Віктор Трегубов пояснив, що окупанти намагаються розширити зону контролю з флангів, а не просуватися далі в напрямку Козачої Лопані.
Російські сили зосереджені на розширенні зони просування з флангів, а не на подальшому просуванні вглиб Козачої Лопані.
— Віктор Трегубов
За оцінками ISW, мета російських військ на Харківщині полягає у відтисненні українських сил від міжнародного кордону, формуванні буферної зони з боку Бєлгородської області та наближенні до Харкова.
Східний напрямок: Куп’янськ, Лиман та Слов’янськ
30 і 31 жовтня російські війська продовжували штурмувати Куп’янськ та прилеглі території, проте аналітики ISW не знайшли підтверджень просування окупантів. Повідомлення російських військових блогерів про нібито успіхи в районах Малої Шапківки, Мирового та Куп’янська-Вузлового не підтверджуються ISW. Натомість, українські сили нещодавно просунулися на північний схід від Борової. Геолоковані кадри від 30 жовтня свідчать про просування ЗСУ в районі Зеленого Гаю, де російські війська вели обстріли українських позицій.
Російські війська продовжували наступальні дії в Куп’янську та поблизу нього, але ISW не спостерігало підтверджень їхнього просування.
— Аналітики ISW
На Лиманському напрямку російські війська також продовжували наступальні дії 30 та 31 жовтня, але без підтверджених успіхів. Українські захисники контратакували на південний схід від Лимана та на східних околицях міста. ISW вважає, що російське командування прагне оточити український “Фортечний пояс” із північного заходу, захопити Лиман і форсувати Сіверський Донець, що є ключовим елементом їхнього плану просування на Донеччині.
Російська мета: захопити Лиман і перетнути Сіверський Донець, щоб підтримати широке охоплення „Фортечного поясу“.
— ISW
На схід від Слов’янська російські війська проводили наступальні дії, але без підтвердженого просування. Українські сили контратакували на південний схід від міста. Аналітики зазначають, що вихід до Слов’янська, Краматорська та Дружківки зі сходу залишається одним зі стратегічних завдань російського командування в межах кампанії із захоплення “Фортечного поясу”.
Донецький напрямок: Тактика інфільтрації та спроби просування
На Костянтинівському напрямку російські війська застосовують тактику інфільтрації, намагаючись проникати в українську оборону невеликими групами. Геолоковані кадри від 19 та 30 жовтня підтверджують удари ЗСУ по російських позиціях у північній та північно-західній частинах Костянтинівки.
Російська тактика інфільтрації може давати відносно швидкі тактичні результати на слабо утримуваних ділянках української оборони, але українські адаптації та нездатність Росії закріпитися обмежують їхній тривалий ефект.
— ISW
Аналітики ISW також відзначають спроби російських військ просуватися до Костянтинівки та Дружківки з півдня та південного заходу, діючи на схід від річки Казенний Торець.
Схожу тактику росіяни застосовують і на Добропільському напрямку. Геолоковані кадри від 29 жовтня підтверджують ураження українськими військовими трьох російських позицій у північній частині Добропілля. Окрім спроб проникнення, окупанти накопичують у цьому районі танки, бронетехніку та інше озброєння.
За словами сержанта однієї з українських бригад, яка діє на Добропільському напрямку (31 жовтня), російські сили накопичують резерви навколо Покровська, готуючись до відновлення посилених штурмових дій у напрямку Добропілля.
Запорізький напрямок: Гуляйпільське та Оріхівське
На Гуляйпільському напрямку російські війська атакували 30 і 31 жовтня, проте не змогли просунутися. За даними українських військових, окупанти зазнали значних втрат. Пресслужба 7-го корпусу ДШВ повідомила, що за останній тиждень Сили оборони знищили та поранили близько 900 російських військовослужбовців.
На минулому тижні Сили оборони знищили та поранили близько 900 військовослужбовців противника. Це майже на 150 більше, ніж за попередній період, і рекордний показник за останні два місяці.
— Пресслужба 7-го корпусу ДШВ
ISW також фіксує інфільтраційні дії російських військ на Гуляйпільському напрямку, але без підтверджених територіальних успіхів.
Поблизу Оріхова російські війська продовжували наступальні дії 30 і 31 жовтня, але без підтверджених територіальних здобутків. Військовий оглядач Костянтин Машовець повідомляє, що окупанти утримують велику зону проникнення між Червоним Криничним, Чарівним і Білогір’ям. Однак ISW поки не може з достатньою впевненістю визначити її точні межі.
Втрати та перспективи
Варто зазначити, що в жовтні 2026 року російська армія зазнала рекордних втрат від початку повномасштабного вторгнення. За даними Генерального штабу ЗСУ, станом на 29 жовтня українські захисники знешкодили 49 040 російських військових. Попередній місячний рекорд фіксували у грудні 2024 року, коли втрати окупантів становили 48 670 осіб.
Ці дані свідчать про високу інтенсивність бойових дій та значні зусилля, які докладають українські захисники для стримування російської агресії.
