Державний секретар США Марко Рубіо висловив глибокий скептицизм щодо можливості досягнення мирної угоди між Україною та Росією шляхом переговорів. Крім того, він торкнувся теми перспектив вступу України до Північноатлантичного альянсу.
Скептицизм щодо мирних переговорів
Під час дводенної зустрічі міністрів закордонних справ країн «Великої двадцятки» в Атланті, яка завершилася 31 жовтня, Марко Рубіо у приватних розмовах із західними колегами поділився своїми сумнівами щодо імовірності підписання мирного договору в найближчі місяці.
Я не знаю, чи можливий мир шляхом переговорів в Україні. Це саме те, що ми намагаємося з’ясувати. Я не думаю, що хтось тут стверджує, ніби ми перебуваємо на порозі врегулювання шляхом переговорів.
— Марко Рубіо
Перспективи вступу України до НАТО
За інформацією західних посадовців, Рубіо у своїх приватних розмовах назвав потенційне членство України в НАТО нереалістичним у короткостроковій перспективі. Він також зазначив, що такий крок був би неприйнятним для президента Росії Володимира Путіна.
Більше того, держсекретар застеріг, що навіть повне захоплення Донбасу не зупинить територіальні амбіції Кремля.
Це «не вгамує російських апетитів».
— європейські джерела, посилаючись на слова держсекретаря
Сумніви щодо участі Путіна в саміті G20
Європейські посадовці на умовах анонімності повідомили, що американський дипломат висловив сумніви щодо приїзду Володимира Путіна на грудневий саміт G20 у Маямі.
Я навіть не знаю, чи приїде президент Путін до Маямі. Вони цього не оголошували й не підтверджували.
— Марко Рубіо
Локальні дипломатичні цілі та розкол на G20
Незважаючи на мало оптимістичні публічні заяви щодо комплексної мирної угоди, Рубіо окреслив більш локальну дипломатичну мету, де Вашингтон розраховує на припинення вогню в акваторії Чорного моря. Під час зустрічі в Атланті європейські представники чинили тиск на Москву з вимогою припинити атаки на судноплавство у цьому стратегічному регіоні.
Саміт в Атланті виявив глибокий розкол між Москвою та європейськими урядами. Присутність міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова призвела до того, що кілька делегацій відмовилися брати участь у традиційному спільному фотографуванні чиновників G20, що призвело до скасування цієї процедури.
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас звинуватила Лаврова у поширенні дезінформації під час засідань, зазначивши, що Росія не демонструє готовності до мирних переговорів, про що свідчить інтенсивність щоденних ударів по Україні. Лавров, своєю чергою, розкритикував позицію Європи, назвавши її «пихатим бойкотом».
Дводенна зустріч міністрів завершилася без ухвалення підсумкового спільного комюніке через суперечки щодо України, Близького Сходу, торгівлі та морської безпеки.
Позиція Росії щодо переговорів
Нагадаємо, Кремль продовжує озвучувати вимогу скоротити присутність НАТО в Європі до кордонів 1997 року та намагається усунути європейських лідерів від мирних переговорів щодо завершення війни в Україні.
Інститут вивчення війни (ISW) зазначає, що Москва прагне зробити основними учасниками переговорів лише РФ та США, обмежуючи суверенне право європейських держав самостійно обирати військово-політичні союзи. Риторика Кремля щодо залучення Європи залишається суперечливою: Сергій Лавров звинувачує Європу у прагненні «втиснутися» в переговори, тоді як помічник Путіна Юрій Ушаков заперечує участь європейців у тристоронніх зустрічах. Речник Кремля Дмитро Пєсков припускає підтримку лише тих європейських посередників, які погодяться на максималістські вимоги Росії, що, за оцінкою аналітиків ISW, фактично означає повну капітуляцію України.
