Попри тривалу війну та численні атаки, президент Володимир Путін продовжує наполягати на тому, що Росія нібито перемагає, а її військові цілі залишаються досяжними. Проте, посилена кампанія України із застосуванням далекобійних дронів спричинила найглибшу паливну кризу в Росії за останні десятиліття, вплинувши на постачання пального в понад половині регіонів РФ. Financial Times, посилаючись на аналіз даних польської аналітичної групи Rochan Consulting, пише, що попри ці обставини, Володимир Путін не демонструє ознак готовності до переговорів.
Рекордні атаки на російські НПЗ
Згідно з даними Rochan Consulting, яка моніторить перебіг війни, у травні Україна встановила рекорд за кількістю успішних ударів по російських нафтопереробних заводах, зафіксувавши 16 результативних атак. Від початку 2026 року російські НПЗ стали мішенню щонайменше 194 атак, що в 11 разів перевищує показник за аналогічний період минулого року. Це свідчить про безпрецедентну інтенсивність далекобійного протистояння між країнами, яка сягнула найвищої точки від початку повномасштабної війни.
Хоча Міністерство оборони РФ стверджує, що більшість українських ударних безпілотників вдається перехопити, збільшення кількості та частоти запусків призводить до зростання кількості влучань у стратегічні енергетичні об’єкти.
Кампанія проти російської енергетичної інфраструктури наблизила війну Володимира Путіна до самих росіян більше, ніж будь-коли раніше. Через це понад половина регіонів країни була змушена запровадити жорсткі обмеження на продаж пального, а жителі годинами стоять у чергах на автозаправних станціях.
У червні українські сили завдали ударів по єдиному НПЗ Москви, що призвело до масштабних пожеж, густого диму над російською столицею та подальшого загострення дефіциту бензину.
Технологічний прорив України та американська допомога
Аналітики вважають, що підвищення ефективності української кампанії із застосування безпілотників стало можливим завдяки суттєвому збільшенню їхнього виробництва та удосконаленню системи управління. Високопосадовці України, які спілкувалися з Financial Times, наголосили на важливій ролі американської розвідувальної підтримки, яка допомагає українським силам прокладати оптимальні маршрути польоту дронів та обходити російську протиповітряну оборону.
Штефан Майстер, керівник програми з питань Євразії Німецької ради з міжнародних відносин, зазначив:
Україна здійснила технологічний прорив, який дозволив їй виробляти більше далекобійних дронів і значно наростити їх масове виробництво.
Навантаження на російську ППО
Згідно з офіційними даними Міноборони РФ, упродовж перших шести місяців 2026 року над територією Росії та окупованими українськими територіями нібито було перехоплено щонайменше 63 933 українські безпілотники. Майже половина всіх заявлених перехоплень припала лише на травень і червень, коли російська сторона повідомила про знищення 14 195 дронів у травні та 17 832 у червні. Це значно перевищує показники січня та лютого, коли цей показник не перевищував 6 000 на місяць.
Такі цифри свідчать про те, що посилення української повітряної кампанії створює безпрецедентне навантаження на російську систему ППО, ускладнюючи Москві забезпечення захисту критично важливих енергетичних і військових об’єктів.
Ілюзія війни для росіян підірвана
Руслан Пухов, директор московського Центру аналізу стратегій і технологій, вважає, що українські удари також підірвали ілюзію, яку створював Кремль, про те, що війна не впливає на повсякденне життя росіян.
На фундаментальному рівні ми бачимо, що Путін припустився ще однієї фатальної стратегічної помилки в цій війні, чомусь вважаючи, що час працює лише на нього. Він не зміг змусити Україну капітулювати, але дав їй достатньо часу, щоб розгорнути масове виробництво засобів для „глибоких ударів“.
На його думку, Росія буде змушена спрямовувати дедалі більше ресурсів на зміцнення протиповітряної оборони, зіштовхуючись із проблемами у виробництві необхідної кількості систем ППО та ракет-перехоплювачів. Водночас Україна, за його словами, дедалі частіше завдає ударів на великі відстані, поступово виснажуючи російську оборону.
Еволюція української кампанії
Конрад Музика, директор Rochan Consulting, зазначив, що українська кампанія еволюціонувала:
Україна не просто завдає більше ударів, ніж рік тому. Кампанія еволюціонувала з відносно вузької операції проти нафтової інфраструктури у ширшу стратегічну кампанію зі зриву роботи енергетичної, логістичної, промислової та експортної систем Росії одночасно.
Активізація цієї кампанії відбувається на тлі заяв президента України Володимира Зеленського про проведення скоординованого наступу влітку, а також його повідомлення про початок «40-денної операції впливу» підрозділами далекобійного ураження.
Відсутність ознак готовності до переговорів
Попри ці обставини, Володимир Путін не демонструє ознак готовності до переговорів. Навпаки, він продовжує наполягати на нібито перемозі Росії. Високопосадовці України, залучені до мирних переговорів, повідомили, що представники Росії під час контактів із американською стороною наполягали на тому, що саме Вашингтон має переконати Київ погодитися на масштабні поступки.
Співрозмовники видання вважають, що тристоронні переговори за посередництва США навряд чи відновляться до завершення літа. Одне з джерел у Москві, яке бере участь у неофіційних контактах, повідомило, що через прагнення Путіна досягти максималістських цілей, Росія, ймовірно, не братиме участі у змістовних переговорах щонайменше до лютого наступного року.
Найбажанішим варіантом для росіян поки що залишається те, щоб американці „передали“ нам Україну. Вони не натякають на жодні поступки. Вони постійно повторюють ті самі цілі… Їхня основа для переговорів фактично означає, що жодної основи для переговорів немає.
Захоплення Донецької області як ціль
Незважаючи на сповільнення темпів російського наступу на суходолі та перехід бойових дій у виснажливу кампанію, президент Зеленський, українська розвідка та джерела, що контактують із Путіним, повідомляють, що він наказав своїм військам до кінця року повністю захопити територію Донецької області.
В інтерв’ю державному телебаченню 28 червня Путін визнав, що українські удари створюють «проблеми», але водночас заявив, що російська армія нібито зберігає перевагу. Кремль також опублікував відео, на якому, за його твердженням, Путін заслуховує доповідь на командному пункті поблизу лінії фронту. Того ж дня російська сторона заявила про захоплення прифронтового міста Костянтинівка на Донбасі, хоча Зеленський спростував цю інформацію, наголосивши, що бої за місто тривають.
Раніше у липні радник Офісу президента України Сергій Лещенко висловив думку, що активна фаза війни може завершитися за 2-3 місяці через зміну погоди та тиск на Росію, що змусить Москву повернутися до переговорів. Для посилення ефекту він наголосив на необхідності застосування Україною «далекобійних санкцій», аби російська економіка та суспільство відчули наслідки війни та вплинули на керівництво РФ.
