Попри численні санкції, військові втрати та успішні удари українських сил по російському тилу, Російська Федерація демонструє несподівану стійкість. Однак, аналітики з New Eurasian Strategic Center (NEST) пояснили, коли саме режим Володимира Путіна може зіткнутися з реальною кризою.
Західні сподівання та реальність
Коли в лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Захід оперативно запровадив масштабні санкції. Панувало переконання, що агресор не витримає такого тиску, а російський рубль швидко перетвориться на «раббл» — що в перекладі з англійської означає «сміття» або «уламки». Незважаючи на це, Західні союзники продовжують надавати Україні значну підтримку, яка перевищує очікування Кремля. Крім того, Україна завдає болісних ударів по глибокому російському тилу.
Останніми тижнями наслідки цих ударів відчули й пересічні росіяни: атаки на нафтопереробні заводи спричинили дефіцит бензину, а в суспільстві зростають побоювання щодо нової хвилі мобілізації після вересневих виборів до Державної Думи.
Проте, попри численні санкції, втрати та повітряні удари, російський режим видається стабільним.
Дослідження NEST: «Тріщини в стіні Кремля»
На замовлення Пентагону аналітичний центр NEST, який має офіси в Лондоні та Вашингтоні та об’єднує переважно російських експертів-емігрантів, провів дослідження потенційних загроз для системи Путіна. Результати були представлені у звіті під назвою «Тріщини в стіні Кремля».
Останнім часом дається взнаки, що деякі західні столиці вже вважають, ніби в Росії почалося щось, що може призвести до падіння режиму.
— Джон Лоф, один з авторів звіту
За словами Джона Лофа, цей документ також мав на меті «спробувати остудити ентузіазм, який панує в деяких західних столицях щодо реальних загроз для режиму Путіна».
Дослідження підтверджує, що російська економіка та політична система є доволі життєздатними та перебувають у фазі подальшої стабілізації. Наразі, єдиним імовірним сценарієм руйнування режиму аналітики називають смерть або важку хворобу диктатора. Хоча слабкі місця існують в адміністрації, армії та силовому апараті, вони не є критичними, якщо не спрацює фатальна комбінація факторів.
Причини стійкості російського ринку
Російський економіст у вигнанні Сергій Алексашенко закликав Захід не покладати надій на повалення режиму через економічні виклики, з якими стикається РФ.
NEST виділяє дві ключові причини стійкості російського ринку:
- Відсутність жорсткого регулювання цін.
- Невитрачання значних коштів на підтримку курсу рубля під час його падіння.
Опора на ринкові механізми допомогла амортизувати удари санкцій. Нафта і газ залишаються головними експортованими товарами, проте їхня частка в бюджеті на 2026 рік становить лише близько 17% доходів. Кремль суттєво підвищив податки, що дозволило закрити низку бюджетних “дірок”.
Водночас, високі виплати російським окупантам та компенсації родинам загиблих парадоксально стимулюють внутрішній ринок. З макроекономічної точки зору, гроші, які отримують молоді військові, працюють ефективніше, ніж пенсії, оскільки вони витрачаються активніше.
Майбутні випробування та ризики
Справжнім випробуванням для російської економіки стане саме закінчення війни. Згортання гігантських оборонних видатків може призвести до рецесії, а падіння доходів населення підірве споживання.
Реальні ризики для РФ можуть розпочатися, якщо Кремль вдасться до регулювання цін, запровадження продуктових карток або спроб перерозподілу ресурсів.
Росіяни, згідно з дослідженням, не надто бояться економічних проблем. Єдиним справжнім страхом залишається мобілізація.
При цьому, завершення війни в Україні несе нову загрозу для РФ — стрімке зростання злочинності.
Інформаційний фронт та реальність
Раніше Володимир Путін заявив, що формує уявлення про ситуацію на фронті в Україні на основі даних від командування, спецслужб, чиновників та окремих блогерів. За словами диктатора, він особисто аналізує отриману інформацію, визнаючи, що публічні джерела можуть містити «інформаційне сміття».
Однак, як зазначає Інститут вивчення війни, російські військові блогери критикують командування РФ за систематичну брехню про нібито успішні наступи. Вони повідомляють про складне становище на більшості ділянок фронту та зазначають, що командири відправляють підрозділи на штурми, спираючись на хибні дані про лінію фронту. Кремль залучив до співпраці низку відомих мілблогерів, які активно поширюють сфабриковані наративи про «перемоги».
