Чергова цинічна атака російських окупантів залишила глибокий шрам на серцях жителів селища Радушне, що на Дніпропетровщині. Міжміський приватний будинок, де проживала багатодітна родина Воронових, став мішенню для російського ракетного комплексу «Іскандер-М». Цей жахливий удар забрав життя цілої родини, включаючи півторарічного онука, перетворивши їхню оселю на суцільні руїни.
Деталі трагедії: нічний обстріл та пошуки під завалами
Приблизно о другій годині ночі російська балістична ракета влучила в житловий будинок. Вибух спричинив масштабну пожежу, а стіни та стеля миттєво обвалилися, поховавши під собою мирних мешканців. Місцева кореспондентка ТСН Анастасія Невірна повідомляє, що на місці трагедії — суцільні руїни, а близько десятка навколишніх будинків зазнали значних пошкоджень від вибухової хвилі та уламків.
Від самої ночі рятувальники безперервно працювали над розбиранням завалів, сподіваючись знайти будь-яких вцілілих. Вони вручну перекидали цеглини, намагаючись дістатися до глибини зруйнованої оселі. Від великої та затишної домівки, де мешкала родина Воронових, не залишилося навіть фундаменту.
До пошукових робіт були залучені кінологи зі службовими собаками. Фахівцям доводилося працювати з особливою обережністю, оскільки серед розкиданих уламків могли бути нерозірвані боєприпаси.
Жертви та постраждалі: сусідські свідчення
На момент повідомлення відомо про шістьох загиблих та вісім поранених. Серед постраждалих є люди у тяжкому стані. Однак, головною темою обговорень навколо місця трагедії залишається родина Воронових. Це була багатодітна родина: батьки виховали десяток дітей. Цієї фатальної ночі разом із ними в будинку перебував і їхній півторарічний онук.
Родина дуже хороша, дуже шкода діток… Ой, не можу (плаче)… Здається, там нікого немає в живих.
— Вікторія, сусідка загиблих
Пані Вікторія, яка сама виховує трьох дітей, розповіла, що, почувши гучний звук ракети, вони ледь встигли сховатися у коридорі.
Ще одна сусідка, пані Наталя, разом із онуком прийшла до штабу подавати заяву про пошкоджене майно. Її серце розривається від болю, адже саме сьогодні день народження її онука.
Моя донька з ними постійно спілкувалася, і дітки там дуже хороші. От сьогодні день народження у мого онука, а в них донька була — і вона якраз мала прийти до нас на день народження… І оце таке лихо сталося.
— Наталя, сусідка загиблих
Пан Микола, який мешкає на сусідній вулиці, кинувся до батьківської хати, коли зрозумів, що удар прийшовся зовсім поруч. Він дивом уникнув серйозних поранень, хоча вибух пролунав лише за кілька десятків метрів.
Тут пощастило, що лягли спати саме так. Шматки скла летіли так, що якраз усі пролетіли повз місця, де лежали люди… Я спочатку сюди прийшов: курява й пил осіли, повна хата скла, усе перекинуте, усі меблі валяються абияк.
— Микола, місцевий мешканець
Чоловік добре знав загиблу родину, зокрема господаря Артема, з яким дружив.
Я з ними дружив. І батько загиблих, Артем — я з ним дуже добре дружив. Буквально 3–4 дні тому розмовляв із ним. Отак зустрілися, поговорили…
— Микола, місцевий мешканець
День жалоби
31 липня у селищі Радушному та в сусідньому Кривому Розі офіційно оголошено Днем жалоби за загиблими внаслідок чергового кривавого злочину російських окупантів. Ця трагедія стала ще одним страшним нагадуванням про ціну, яку Україна платить за мирне небо.
