В Одесі розгорівся гучний скандал, пов’язаний з міським зоопарком. Активісти вимагають негайного порятунку тварин, стверджуючи, що заклад перебуває у жахливому занедбаному стані.
Протести та вимоги
Останнім часом біля входу до Одеського зоопарку почастішали мітинги. Громадські активісти висловлюють своє обурення щодо умов утримання тварин, заявляючи про їх поганий догляд та неналежні умови.
Громадська діячка Анжеліка Карапетян, яка активно займається проблемою Одеського зоопарку, повідомила, що ще в січні зверталася до міськради з проханням вирішити проблеми установи. Тоді було створено робочу групу, результатом діяльності якої стало звільнення попереднього директора зоопарку Ігоря Білякова. Офіційною причиною вказано непродовження контракту.
Карапетян стверджує, що зоопарк систематично неналежно утримував тварин, за що вже отримував штрафи. Вона наголосила на критичній ситуації з тваринами:
За рік (2025-2026) 41 тварина зоопарку покинула цей світ, тож ми вимагали актів про смерть та причин загибелі, а також протоколів лікування — надання або ненадання медичної допомоги тваринам. Жодного документа комунальна установа (КУ) «Одеський зоопарк» не надала. Ми вимагали документів про народження тварин: скільки народилося по кількості, скільки пішло на обмін, оскільки в Україні існує практика обміну, а також продажу з комунальної установи. Нам не було надано жодного документа. Тож усі підстави звільнити Ігоря Білякова з посади директора були.
— Анжеліка Карапетян, громадська діячка.
Фінансування та умови утримання
За словами Карапетян, минулого року бюджетне фінансування зоопарку склало 48 мільйонів 700 тисяч гривень. Активісти вимагали прозорості щодо витрат цих коштів.
«На акціях під зоопарком ми вимагали показати, куди саме пішли всі ці гроші платників податків. Нам ніхто не надав документів. Тварини зоопарку продовжують утримуватися у неналежних умовах. Ми постійно знімаємо відео, як вони п’ють воду з іржавих поїлок. Як тварини ходять колами, що може свідчити про ознаку психічного розладу. І, на жаль, нічого не змінюється. Пройшла вже 21 акція біля зоопарку. Посадовці обіцяють вирішити питання та по черзі приходять до зоопарку. Але це нічим не закінчується. Конкурс на заміщення посади директора не запроваджується», — зауважує Анжеліка Карапетян.
Міжнародна допомога та реорганізація
Робоча група пропонувала залучити до допомоги зоопарку іноземні організації, які виявили готовність співпрацювати безкоштовно. Проте, за словами Карапетян, ці організації можуть бути запрошені лише після призначення нового директора, що створює невизначеність.
Існує також пропозиція щодо реорганізації зоопарку, яка передбачає зменшення колекції тварин та перетворення частини території на реабілітаційний центр і Парк птахів. Це пов’язано з обмеженою площею зоопарку (менше 6 гектарів), яка не дозволяє забезпечити комфортні умови для всіх тварин згідно з нормами.
«Така пропозиція дійсно була. Одеський зоопарк займає площу менше 6 гектарів. Тобто там фізично неможливо розмістити усіх тварин, щоб їм було комфортно. Адже існують норми з утримання і для кожної тварини є своя площа. Тому я пропонувала варіант реорганізації зоопарку: зменшення колекції тварин і залишення на цьому місці реабілітаційного центру та Парку птахів. Щоб вони належним чином утримувалися і лікувалися. Залишити свійських тварин та мілких, які здатні жити у невеликих вольєрах», — каже Карапетян.
Вона додала, що через війну з України евакуюють диких тварин до європейських реабілітаційних центрів. Карапетян зазначила, що тварини Одеського зоопарку, такі як леопард та леви, ніколи не бачили природи, а леопард не знав, що таке купання, що свідчить про неналежні умови.
«Саме тому ми вимагаємо від міської влади конкретних дій — прозорості, контролю та підзвітності і щоб тварини отримували належну допомогу», — наголосила Карапетян.
Реакція громадськості та обвинувачення
У соціальних мережах одесити активно обговорюють ситуацію, називаючи зоопарк «катівнею» і вимагаючи його порятунку. Багато користувачів відзначають занедбаність вольєрів та хворобливий вигляд тварин.
Згадується сумний вигляд слонихи, яка має труднощі з пересуванням через невідповідний догляд за її нігтями. Також, користувачі висловлюють побоювання, що скандал може призвести до закриття зоопарку та забудови його території.
Ситуація загострилася після публікації відео депутатом Одеської обласної ради Андрієм Бабенком, який зафіксував пригнічений стан тварин, зокрема сибірського козла, що фактично помирає, та слониху з проблемами ніг. Він звинуватив керівництво зоопарку у неналежному догляді.
У свою чергу, керівництво зоопарку заявило про тиск з боку активістів, що призвело до зниження відвідуваності та збитків у 600 тисяч гривень.
Інша точка зору: “Рейдерське захоплення”
Депутатка Одеської міськради Анастасія Большедворова, яка ініціювала робочу групу з порятунку зоопарку, вважає, що відбувається «класичне рейдерське захоплення» установи.
«Раніше рейдерське захоплення відбувалося фізично, а тепер це робиться умовами, які створюють так звані активісти. Є 10 осіб, які вирішили, що вони мають право вирішувати, що робити з тваринами. Днями вони знайшли „підкріплення“ в особі Андрія Бабенка, який є депутатом обласної ради і не має жодного відношення до комунальної установи „Одеський зоопарк“», — розповідає Большедворова.
Вона згадала дві спроби захоплення: призначення фахівчині з приватного зоопарку, пов’язаної з торгівлею тваринами на чорному ринку, та появу петиції про поновлення на посаді колишнього директора Ігоря Білякова.
Большедворова зазначила, що звільняються фахівці через моральний тиск та необґрунтовані звинувачення з боку активістів. Щодо стану сибірського козла, вона пояснила, що тварині 13 років, і це вже похилий вік, тоді як більшість вихованців зоопарку є “пенсіонерами” з певними проблемами здоров’я, але з належним харчуванням.
За її словами, харчування тварин покращилося завдяки зміні постачальника, а також були виділені додаткові кошти на зарплати працівникам, які раніше становили 6-7 тисяч гривень.
Депутатка висловлює занепокоєння щодо проєкту нового положення про зоопарк, яке передбачає створення Наглядової ради, вважаючи це «тіньовим органом». Вона стверджує, що жодних фактів корупції довкола зоопарку немає, окрім одного адміністративного штрафу для колишнього директора.
«Я переконана, що це потрібно для того, щоб очолити зоопарк і мати змогу торгувати на чорному ринку, або ж щоб забудувати його територію, а це — 4–6 гектарів. Активісти відкрито кажуть про зменшення кількості тварин. А що після цього? Звісно — закриття та забудова, бо ж тварин немає! Хоча у Одеського зоопарку зараз є всі можливості для розвитку. Це унікальний заклад. Є можливість використовувати додатково 2 гектари його площі. Як на мене, то потрібно працювати над програмою розвитку зоопарку, робити проєкт з його відновлення. І всі ці можливості можна шукати, але це має робити керівництво міста».
Перспективи розвитку
Фахівці вважають, що ситуація глибша, ніж простий конфлікт. Розвиток зоопарку залежить від ставлення міської влади, а не лише від директора. Недостатнє фінансування (зарплати працівників 6-13 тисяч гривень) та проблеми з харчуванням тварин є ключовими викликами.
Також, експерти радять прибрати атракціони та стихійну торгівлю з території зоопарку, замінивши їх на вендингові автомати. Це допоможе уникнути інцидентів, які можуть налякати тварин, та зменшить подразнення від зайвих витрат для батьків.
Обмежена площа (4 гектари) є значною проблемою для сучасного зоопарку. Пропонується тимчасово закрити заклад, подбавши про долю тварин, та переробити його, можливо, зосередившись на свійських тваринах. Це може включати висадку квітів, ремонт доріжок та створення сучасних вольєрів.
На думку експертів, вирішення долі Одеського зоопарку має відбуватися за участі мешканців міста. Аналогічний досвід Харкова, де радянський зоопарк після трирічної реконструкції перетворився на сучасний заклад, може слугувати прикладом для Одеси.
