Японія висловила протест у зв’язку з планами Російської Федерації щодо символічної діяльності на спірних Курильських островах. Москва, у свою чергу, відкидає претензії Токіо, наголошуючи на непорушності свого суверенітету над цими територіями. Новий виток конфлікту набирає обертів, оскільки Росія планує перейменувати острів Малі Курили, що є частиною спірних Південних Курил, на честь радянського розвідника Ріхарда Зорге. На острові також має з’явитися меморіальна дошка на його честь.
Історичний контекст та японська реакція
У Токіо стурбовані діями Москви, оскільки вважають ці території японськими. Як зазначає видання The Diplomat, заплановане найменування спірного Курильського острова на честь Ріхарда Зорге є черговим прикладом посилення Росією свого контролю над цими об’єктами. Це частина десятирічних зусиль Москви використовувати вшанування пам’яті для підкріплення своїх претензій, незважаючи на протести Токіо.
Острів Малі Курили є частиною спірних Південних Курил, які Японія називає Північними територіями. Курильські острови простягаються від Хоккайдо до півострова Камчатка і забезпечують Росії доступ з Охотського моря до Тихого океану. Важливо зазначити, що радянські війська окупували острови у 1945 році, безпосередньо перед капітуляцією Японії, що завершила Другу світову війну. Японія досі претендує на чотири найпівденніші острови: Ітуруп, Кунашир, Шикотан та острови Хабомаї. Суперечка про приналежність цієї території триває понад 80 років.
Видання зауважує, що найменування острова на честь Зорге пов’язує територіальні претензії Росії з досягненнями радянського воєнного часу. Це також слугує нагадуванням Токіо про період, який залишається «делікатним» для Японії.
Попередні спроби Росії та японські претензії
Росія вже неодноразово намагалася пов’язати ім’я Зорге зі спірними Курильськими островами. У січні 2022 року Москва запропонувала ексгумувати останки розвідника в Токіо та перепоховати їх на одному зі спірних Курильських островів. Окрім того, Москва раніше надавала назви різним об’єктам на Курилах у 2012 та 2017 роках. Багато з них вшановують радянських офіцерів розвідки, військових командирів та посадовців, пов’язаних із захопленням островів Радянським Союзом у 1945 році. Серед них:
- Павло Фітін, який очолював радянську зовнішню розвідку з 1939 по 1946 рік.
- Генерал Кузьма Дерев’янко, який підписав Акт про капітуляцію Японії від імені Радянського Союзу на борту американського десантника «Міссурі».
- Генерал Олексій Гнечко, який командував радянською операцією із захоплення Курил у 1945 році.
Японія протестує проти російської символічної діяльності на спірних Курильських островах, вважаючи контроль Росії над Південними Курилами незаконною окупацією. Токіо аргументує це тим, що Радянський Союз захопив острови у 1945 році, тоді як радянсько-японський пакт про нейтралітет залишався чинним. Японія відмовилася від своїх претензій на Курильські острови згідно з Сан-Францисським мирним договором 1951 року. Однак Токіо стверджує, що спірні острови не входять до групи Курильських островів.
Натомість Росія відкидає заяви Японії, наполягаючи на тому, що її суверенітет над островами не підлягає обговоренню.
Загострення відносин між Росією та Японією
Ситуація загострюється на тлі загального погіршення відносин між Москвою та Токіо. Нещодавно Росія заявила про рекордне погіршення двосторонніх відносин, пов’язавши це з інвестиціями японської компанії в українські дрони. У Кремлі назвали цю угоду «відверто ворожим кроком». У заяві російського МЗС також зазначено, що політика нового уряду прем’єр-міністра Санае Такаїчі «довела двосторонні відносини до історичного мінімуму».
У відповідь на це Японія заявила про необхідність терміново посилити оборону через різке зростання військової активності РФ у регіоні.
