Польські аналітики провели дослідження, в ході якого нанесли на карту місця падіння російських дронів і крилатих ракет, що потрапляли на територію країни з 2022 року. Результати аналізу викликали занепокоєння, оскільки виявлені закономірності свідчать про потенційну загрозу для ключових оборонних підприємств та військових об’єктів Польщі.
Порушення повітряного простору: статистика інцидентів
Інциденти з проникненням російського озброєння на територію Польщі не є поодинокими. Зокрема, падіння та вибух російської крилатої ракети Х-101 поблизу селища Тарнава-Колонія в ніч проти 30 липня, яку не змогли перехопити чотири винищувачі разом із літаком дальнього радіолокаційного виявлення, стало одним із таких випадків.
З початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році було зафіксовано понад 20 випадків падіння дронів, два — крилатих ракет, а також десятки випадків з повітряними кулями.
Виявлені закономірності: карта загроз
Проведене дослідження, в рамках якого аналітики нанесли на карту місця падіння російських засобів ураження та розташування ключових оборонних підприємств Польщі, виявило тривожні співпадіння.
Перший інцидент: ракета біля Бидгоща
Перший подібний випадок стався 16 грудня 2022 року. Крилата ракета Х-55 з імітатором ядерної бойової частини пролетіла над територією Польщі понад 450 км і впала неподалік Бидгоща. Це місто є п’ятим за величиною в країні, і саме тут розташовані два великі оборонні підприємства: Nitro-Chem, головний виробник вибухових речовин, та Belma, що спеціалізується на виробництві боєприпасів.
Другий інцидент: загроза для «центрального промислового району»
Другий інцидент стосувався бойової ракети Х-555. Її падіння продемонструвало реальну загрозу для так званого «центрального промислового району» на південному сході Польщі. Цей регіон є осередком низки провідних оборонних підприємств, включаючи виробника бронетехніки та артилерії Huta Stalowa Wola, авіазавод PZL Mielec (належить Lockheed Martin), а також виробників боєприпасів Dezamet та MESKO.
Ракета Х-555 впала лише за 35 км від філії Mesko у місті Красник, де виготовляють корпуси для 155-мм артилерійських снарядів. Варто зазначити, що у жовтні 2025 року на цьому підприємстві планується будівництво нового виробничого комплексу з автоматизованими лініями. Хоча відстань у 35 км може здаватися значною, для крилатої ракети це лише близько 2,5 хвилини польоту.
Дрони поблизу оборонних об’єктів
У цьому ж промисловому районі, в ніч проти 10 вересня 2025 року, впали сім безпілотників типу «Гербера».
Додаткова інформація для повноцінного аналізу
Аналітики українського видання Defense Express вважають, що карта загроз була б ще інформативнішою, якби на ній також були позначені авіабази та позиції оглядових радіолокаційних станцій Збройних сил Польщі.
Зокрема, ще сім російських дронів впали поблизу постів далекого радіолокаційного виявлення. Йдеться про 144-й пост з РЛС NUR-12M у Роскоші та 110-й пост з РЛС RAT-31DL у Лабуні. Окрім того, один безпілотник впав за 10 км від 22-ї авіабази біля Мальборка.
Реакція та контекст
Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик підтвердив, що повітряний простір країни у ніч проти 30 липня порушила саме російська крилата ракета Х-101, яка здатна нести ядерну боєголовку. За словами міністра, загалом під час одного з найбільших обстрілів України до польського кордону прямували близько 20 ракет, які згодом змінили траєкторію. Ракета, що впала в Люблінському воєводстві, вибухнула під час удару об землю.
Зазначається, що український винищувач, який супроводжував ракету, не зміг перетнути кордон через ризик бути помилково збитим польськими F-16.
