Історія Оксани Гусєвої: Вимушена втеча та невизначене майбутнє у Великій Британії
41-річна етнічна українка Оксана Гусєва опинилася в складній ситуації у Великій Британії. Разом із трьома дітьми та 64-річною матір’ю вона втекла з Москви до Лондона, шукаючи безпеки від небезпек та пропутінських поглядів власного чоловіка. Попри успішну адаптацію та інтеграцію в британське суспільство, Міністерство внутрішніх справ Великої Британії анулювало її візу, поставивши під загрозу її перебування та депортацію назад до Росії.
Шлях до Великої Британії та причини втечі
Історія Оксани починається в російському місті Ярославль, де до повномасштабного вторгнення РФ в Україну родина жила доволі спокійним життям. Вони навіть відвідували українську церкву, де Оксана та її чоловік вінчалися та хрестили своїх дітей. Чоловік, за словами Оксани, розумів українську мову, однак початок війни кардинально змінив його ставлення. Коли Оксана вирішила виїхати з Росії разом із дітьми, чоловік відмовився, що призвело до припинення спілкування.
У червні 2022 року, усвідомлюючи небезпеку та тиск пропутінських настроїв, Оксана Гусєва разом із дітьми — 13-річним Іллею, 11-річним Максимом та 8-річною Юлією, а також своєю матір’ю Любов’ю, втекла з Москви. Їхній шлях пролягав через Туреччину, і зрештою вони опинилися у Великій Британії за програмою «Житло для України», оселившись у районі Гринвіч на південному сході Лондона.
Відмова у візі та загроза депортації
Сімейство успішно адаптувалося до життя в Лондоні. Діти відвідують українську школу, Оксана працює прибиральницею, проходить курси англійської мови та навчається водінню. Вона відчуває себе частиною української громади, відвідує українську церкву. Однак у червні 2025 року Міністерство внутрішніх справ Великої Британії відмовило Оксані у поновленні візи. Офіційною причиною вказано відсутність в неї українського паспорта.
Попри те, що Оксана має російське громадянство, вона відкрито критикує війну, розпочату Володимиром Путіним. Вона наголошує на своїй українській ідентичності, мові, яку розмовляють удома, та приналежності до української громади.
Я українка, ми розмовляємо українською вдома, ми відвідуємо українську церкву і стали частиною громади в Лондоні.
— Оксана Гусєва
Незважаючи на ці заяви, британське відомство відхилило дві заяви Оксани про надання притулку. Зараз жінка оскаржує це рішення в судовому порядку. У разі програшу їй загрожує депортація до Росії, що викликає в неї глибоке занепокоєння.
Я хвилююся за свою безпеку в Росії. Ми не були туди чотири роки, і ситуація не змінилася. Навіть навпаки, вона стала для нас ще страшнішою. Якщо нам доведеться повертатися назад, щойно я прибуду до московського аеропорту, мене заарештують і заберуть у мене дітей.
— Оксана Гусєва
Невизначеність та надії на майбутнє
Оксана розповіла про парадоксальну ситуацію з отриманням візи. Спочатку Міністерство внутрішніх справ видало їм візу, але згодом заявило про помилку та вимагало повернення.
Справа в тому, що Міністерство внутрішніх справ спочатку видало нам візу, а потім заявило, що це була помилка, і наказало нам повертатися. Це змушує нас почуватися так, ніби нас покинули. Спочатку вони прийняли нас і надали захист, а потім його забрали.
— Оксана Гусєва
Діти Оксани, які були дуже маленькими, коли покинули Росію, вже повністю інтегрувалися в англійське життя. Вони навчаються, спілкуються англійською, згадуючи Росію лише як далеке минуле. Оксана щиро переживає за їхнє майбутнє, адже вони вже звикли до життя в Лондоні, мають тут своє коло спілкування та комфорт.
У разі остаточної відмови в наданні притулку та депортації, Оксана категорично відмовляється повертатися до Росії. Вона розглядає варіант переїзду в Україну, хоча й визнає складність такого рішення через триваючу війну. Її дозвіл на проживання в Британії діє до 2028 року, але його анулювання ставить під сумнів усі плани.
Контекст посилених перевірок мігрантів
Видання Daily Mail зазначає, що британське Міністерство внутрішніх справ посилило перевірки мігрантів через зростання випадків зловживання правилами надання притулку. Були виявлені факти, коли мігранти вигадували історії про домашнє насильство або свою сексуальну орієнтацію, а недобросовісні юристи допомагали їм підробляти документи для швидкого отримання постійного проживання. Це могло скоротити стандартний п’ятирічний термін очікування.
