У столиці відбулося урочисте вшанування видатного українського діяча, засновника ОУН, полковника Армії УНР Євгена Коновальця, прах якого повернувся до України.
Історична місія: Зустріч Провідника
У Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві пройшла церемонія, що стала символом спадкоємності боротьби за незалежність України. Серед урочистості та хвилювання, нащадки української нації зустрічали свого провідника, борця за волю України, який був підступно вбитий радянськими спецслужбами у травні 1938 року в Роттердамі.
Спеціально для транспортування домовини Євгена Коновальця було використано БТР «Остін» 1917 року випуску зі старовинною гарматою Обухівського заводу 1908 року. Ця техніка, що пам’ятає часи боротьби за незалежність, стала свідком повернення героя до рідної землі.
Біля входу до храму почесна варта розгорнула прапор України, яким накрили домовину. Присутні вшанували пам’ять Євгена Коновальця, промовляючи «Молитву українського націоналіста».
Слова Спасідей та Признання
Командир 3-го армійського корпусу Андрій Білецький звернувся до присутніх, наголосивши на значущості цієї події:
Вам не здалося, це в першу чергу свято — свято повернення на землю, за яку він боровся все своє життя і за яку він це життя віддав. Гаслом Січових стрільців було „не ридати, а здобувати“. Коновалець і сам не ридав, і не хотів, щоб це робили заради нього.
Євгена Коновальця планують перепоховати на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК). Саме там, у травні, вшанували пам’ять полковника УНР Андрія Мельника, який разом з Коновальцем воював у Січових стрільцях та сповідував ідеї українського націоналізму.
Після смерті Євгена Коновальця відбувся розкол ОУН, але, як свідчать історичні кадри 1958 року, Степан Бандера та Андрій Мельник йшли пліч-о-пліч, вшановуючи пам’ять Євгена Коновальця у Роттердамі.
Сьогодні, під час урочистостей, звучать думки про необхідність створення Національного пантеону героїв.
Андрій Білецький підкреслив важливість повернення видатних українських діячів, останки яких залишаються за межами України:
У нас найкритичніше — повернення тих, хто був вкрадений у радянські часи і вивезений до Росії. Наприклад, Ярослав Мудрий, чиї останки перебувають у РФ — це буде найбільша проблема. Є десятки українських військових діячів, які розкидані по цвинтарях всього світу. Я думаю, що скоріш за все Петлюру варто очікувати наступним, але найвидатніша постать українського пантеону для мене сьогодні повернулася.
Символізм та Віра
На броньованій машині, що доставила полковника УНР, було виведено білою фарбою: «Отаман Коновалець». Водії БТРа щиро раділи, що стали частиною цієї історичної місії.
У соборі було встановлено чорно-біле фото полковника. Домовина була накрита двома прапорами: державним синьо-жовтим та блакитним із жовтим вишитим тризубом. Зверху лежав кашкет у національних кольорах.
Єпископ Йосиф Мілян висловив думку, що Євген Коновалець брав участь у своєму поверненні додому:
У захороненні в Роттердамі у труні було віконечко, щоб коли буде перепоховання, було видно, кого ховають. Сам Коновалець дуже вірив у те, що він повернеться в Україну, і ця віра здійснюється. Він, як полковник УГА і Січових стрільців, той, хто створив ОУН, додає нам віри в Україну.
Значення для Сучасності
Бійці 3-го армійського корпусу, віддаючи шану Провіднику, підкреслювали надзвичайну важливість цієї події для тих, хто зараз бореться за свободу України.
Один з бійців поділився своїми думками:
Якщо будь-яку історичну постать викреслити з історії, то все було б так само. Але якщо викреслити Коновальця, то України не було б у принципі. Це дуже особливий момент і велика честь — ми зараз можемо зустріти нашого Провідника на українській землі. йде усвідомлення того, що ти є учасником Третіх визвольних змагань. Полковник нарешті вдома, на якого ми так чекали.
Офіційне перепоховання Євгена Коновальця в рідній землі заплановано на найближчі вихідні.
