Загроза економічної кризи в Росії: оцінка кремлівського експерта
Ситуація в російській економіці викликає все більше занепокоєння, навіть серед експертів, які працюють у структурах, пов’язаних з державою. Головний економіст ВЕБ.РФ Андрій Клепач висловив серйозні побоювання щодо здатності Росії виграти економічне протистояння із Заходом, особливо враховуючи безперервну підтримку України з боку західних країн.
Згідно з аналізом Клепача, який був представлений під час сесії Нікітського клубу, військовий конфлікт, санкційний тиск та економічна блокада з боку Заходу призводять до суттєвого зростання витрат для російської економіки. Водночас, українські удари по критично важливих об’єктах, таких як порти, інфраструктура, хімічні підприємства та нафтопереробні заводи, завдають Росії дедалі відчутнішої шкоди. Про це повідомляє видання The Moscow Times.
Програш у конкуренції: Росія поступається не лише США та Китаю, а й Україні
Андрій Клепач відкрито визнав, що Росія програє технологічну та економічну конкуренцію не лише таким потужним гравцям, як США та Китай, але й, за деякими напрямками, навіть Україні. Це визнання є особливо значущим, зважаючи на те, що українська економіка зазнала масштабних руйнувань і стикається з серйозними демографічними проблемами.
Ми відстаємо. Ми програємо і технологічну, і економічну конкуренцію у світі. Причому, я вже сказав, ми її програємо не тільки Китаю і США, ми в чомусь її програємо Україні.
— Андрій Клепач
Економіст наголосив, що, попри ці виклики, українська економіка продовжує функціонувати завдяки значній фінансовій допомозі з боку партнерів. Це дозволяє Україні ефективно протистояти економічному тиску.
Розвінчання ілюзій: українська економіка виявилася стійкішою, ніж очікувалося
Андрій Клепач також звернув увагу на те, що початкові очікування щодо краху української економіки не виправдалися. Російська сторона, очевидно, сподівалася на швидке колапсування української економіки через війну, проте реальність виявилася іншою.
Ми в цій війні на виснаження не виграємо конкуренцію. У нас є ілюзія, що там усе рухне. Не рухнуло і не рухне. У нас наростають витрати.
— Андрій Клепач
Ці слова свідчать про переоцінку противником потенціалу та стійкості української економіки, яка, попри всі труднощі, продовжує функціонувати та розвиватися.
Падіння економіки та рецесія: прогнози для Росії
За прогнозами Андрія Клепача, після певного економічного підйому, що спостерігався в Росії у 2023–2024 роках, країна може зіткнутися зі значним спадом. Зокрема, у 2026 році очікується перехід до падіння економіки. Це пов’язано зі стрімким скороченням інвестицій та станом рецесії в низці цивільних секторів промисловості.
Серед галузей, які, за словами Клепача, опинилися в стані рецесії, він назвав:
- Авіапромисловість
- Виробництво будівельних матеріалів
- Легка промисловість
- Харчова промисловість
Грошово-кредитна політика та соціальна криза: потенційні наслідки
Ще одним фактором, що негативно впливає на російську економіку, Клепач назвав жорстку грошово-кредитну політику Центрального банку РФ. На його думку, політика регулятора несе відповідальність щонайменше за половину економічного спаду.
Сукупність цих проблем, на думку економіста, може зрештою призвести до «соціальної кризи» в Росії. Він припустив, що такий сценарій може реалізуватися несподівано, коли його найменше очікуватимуть.
Клепач навіть порівняв можливий розвиток подій із революційними подіями 1917 року, зазначивши, що Лютнева революція свого часу також стала несподіванкою для багатьох.
Відставання від світу: Росії загрожує не крах, а поглиблення розриву
Попри серйозні прогнози щодо економічного спаду та потенційної соціальної кризи, Андрій Клепач не прогнозує повного економічного краху Росії. Він вважає, що країна зможе уникнути масштабного колапсу, однак її відставання від інших держав продовжить поглиблюватися.
Економічно ми не рухнемо, але і наше відставання буде наростати з усіма наслідками, що випливають.
— Андрій Клепач
Ця заява підкреслює довгострокові негативні наслідки поточної політики та конфлікту для російської економіки, вказуючи на перспективу втрати конкурентоспроможності на світовій арені.
