Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) дійшли висновку, що Росія не демонструє жодної готовності до мирних переговорів, попри потенційні економічні труднощі. Заяви, що надходять від представників Кремля та Міністерства закордонних справ Російської Федерації, чітко вказують на намір продовжувати бойові дії.
Кремлівська позиція щодо переговорів
У Москві, схоже, розраховують уникнути ситуації, коли погіршення економічного стану змусить країну відмовитися від своїх максималістських цілей у війні проти України. Володимир Путін послідовно відхиляє будь-які пропозиції щодо змістовних мирних переговорів.
Як зазначають в ISW, 18 серпня помічник президента РФ Юрій Ушаков підкреслив, що переговорна позиція Москви повністю виключає можливість заморожування нинішньої лінії фронту. Ця заява фактично підтверджує курс Росії на подальше ведення бойових дій.
Раніше, 14 серпня, подібну позицію висловив і очільник російського МЗС Сергій Лавров. Він заявив про небажання РФ погоджуватися на припинення вогню з фіксацією поточного розмежування, наголосивши, що Москва готова воювати до досягнення домовленостей, але виключно на власних умовах.
Причини відмови від діалогу
Відмова вищого керівництва Кремля від реального діалогу, ймовірно, пояснюється необхідністю діяти в межах переконань Володимира Путіна. Російське командування, за оцінками, розраховує виграти війну на виснаження, здійснюючи безперервне, хоча й повільне просування. Таким чином, Москва сподівається перечекати надання західної допомоги Україні та вичерпати її оборонні спроможності.
Українська позиція та російські наративи
На противагу цьому, президент України Володимир Зеленський неодноразово підтверджував свою відданість мирному процесу та готовність до суттєвих компромісів задля припинення конфлікту. Все це відбувається попри активні спроби Росії безпідставно виставляти українську сторону як таку, що блокує мирні ініціативи.
Перспективи майбутніх дій Росії
Подальші дії Кремля значною мірою залежатимуть від проведення мобілізації. За оцінками розвідки, після її завершення Росії знадобиться кілька місяців для формування та підготовки боєздатних сил. Наприклад, після часткової мобілізації восени 2022 року, російські підрозділи змогли вступити в бій лише на початку 2023 року.
У разі успішної нової хвилі мобілізації, агресор може підготувати потужне ударне угруповання ближче до лютого 2027 року. Генерал-майор Вадим Скібіцький, заступник начальника ГУР МО, припустив, що російське командування може спробувати провести операцію саме в цей період, враховуючи схильність Путіна до символічних дат. Однак, усі графіки напряму залежатимуть від масштабів та самого факту проведення мобілізації.
Щодо чуток про можливий новий наступ Росії на Київщину та Чернігівщину з півночі, то, хоча теоретично це можливо, наразі не спостерігається жодних ознак, індикаторів чи сформованого ударного угруповання військ для проведення такої операції.
