Іран розглядає удари по американських військових об’єктах у Європі у разі ескалації з боку США
Іран розглядає можливість завдання ударів по американських військових об’єктах, розташованих у Європі, у випадку, якщо президент США Дональд Трамп прийме рішення про розширення конфлікту з Тегераном. За даними джерел, близьких до іранського режиму, у Тегерані вже активно оцінюють потенційні цілі та розробляють сценарії подальшої ескалації. Про це повідомляє видання Financial Times, посилаючись на два джерела.
Потенційні цілі в Європі
Іранські військові, як повідомляється, вивчали можливість атак на американські об’єкти у країнах Південно-Східної Європи. Серед згаданих країн фігурує Болгарія, яка минулого місяця надала дозвіл на використання авіабази Безмер для дозаправлення американських літаків. Також серед потенційних цілей розглядається Кіпр. Варто зазначити, що у березні безпілотник вже атакував британську авіабазу Акротирі на цьому острові.
Окрім європейських об’єктів, іранські сили також розглядали можливість ударів по підводних волоконно-оптичних кабелях у Ормузькій протоці у разі нового загострення конфлікту.
Посилення риторики та підготовка
Видання Financial Times зазначає, що серед представників іранського режиму дедалі поширенішою стає думка, що питання відновлення масштабної війни є лише питанням часу, а не того, «чи станеться це». Переговори щодо відновлення роботи Ормузької протоки наразі зайшли в глухий кут. Водночас верховний лідер Ірану аятола Моджтаба Хаменеї призначив прихильників жорсткої лінії на ключові посади у силових структурах та армії, що свідчить про посилення консервативних настроїв.
Президент США Дональд Трамп напередодні заявив, що жодних переговорів чи обговорень з Тегераном наразі не планується. Представники Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) та інші іранські військові вже попереджали, що у разі нового повномасштабного конфлікту Тегеран може вийти за межі попередньої стратегії, яка передбачала удари по американських базах, енергетичних об’єктах та іншій інфраструктурі на Близькому Сході. Минулого місяця КВІР також погрожував Великій Британії через використання США британських військових баз, заявивши, що будь-який об’єкт, що використовується для ударів по Ірану, буде вважатися законною ціллю.
Оцінка загрози для Європи
Науковий співробітник Royal United Services Institute Сідхарт Каушал назвав загрозу для Європи «реальною, але обмеженою». За його словами, Іран може застосувати балістичні ракети середньої дальності, зокрема ракети сімейства «Шахаб», проти американських об’єктів у Південній та Південно-Східній Європі. Однак на великих дистанціях ефективність та точність таких ракет може знижуватися.
Масштаби відповіді Ірану
Джерела FT наголошують, що масштаби відповіді Ірану будуть залежати від подальших дій Вашингтона. Один зі співрозмовників видання заявив, що Тегеран готує план подальшого розширення конфлікту на випадок, якщо Трамп реалізує попередні погрози атакувати іранську інфраструктуру. Інше джерело зазначило, що у разі нової агресії з боку США Іран нібито не встановлюватиме «жодних обмежень» для відповіді.
Якщо США зайдуть надто далеко, Іран захищатиметься будь-якою ціною, вийде за межі регіону і завдасть удару також по Європі.
— співрозмовник FT
Попередні інциденти та сигнали
Після початку війни між США та Ізраїлем у лютому, Вашингтон звинувачував Тегеран у спробах ударів ракетами по спільній американо-британській базі Дієго-Гарсія в Індійському океані, яка розташована приблизно за 4000 км від Ірану. Однак жодна з ракет тоді не досягла цілі.
У березні Туреччина повідомила, що системи ППО НАТО перехопили кілька балістичних ракет, запущених з Ірану. Того ж місяця британську авіабазу Акротирі на Кіпрі атакував безпілотник. Західні посадовці тоді припускали, що він міг бути іранського походження, але запущений регіональними проксі-силами.
Джерела FT також назвали удар минулого місяця по американській базі в Йорданії, внаслідок якого загинули троє американських військових, найточнішою далекобійною атакою Ірану. За словами одного зі співрозмовників видання, цей удар також був сигналом для Європи.
Дипломатичні зусилля та альтернативні шляхи
Меморандум про взаєморозуміння між США та Іраном, укладений у червні, був зірваний минулого місяця після атак Тегерана на судна в Ормузькій протоці. Обидві сторони звинуватили одна одну у порушенні домовленостей, після чого поновилися взаємні удари та американська блокада іранських портів. Дипломатичні зусилля поки не дали результату, а перспектива ширшої угоди щодо завершення війни залишається невизначеною.
Експерти зазначають, що для Ірану прямі удари по Європі залишаються складним сценарієм через проблеми з дальністю та точністю ракет. Тому більш ефективним шляхом можуть залишатися атаки через союзні угруповання, такі як шиїтські формування в Іраку, «Хезболла» в Лівані або хусити в Ємені.
Водночас, всередині іранського режиму посилюються позиції прихильників жорсткої лінії, які вважають, що США не можна довіряти, і що Тегеран має завдати Вашингтону більшої шкоди, аби змусити його виконувати майбутні домовленості.
Контекст та заяви
Нагадаємо, Дональд Трамп раніше заявляв, що після завершення війни з Іраном має намір оголосити Ормузьку протоку територією Сполучених Штатів. В Ірані категорично відкинули такі претензії та заявили, що протока залишатиметься закритою, доки Вашингтон не виконає умови Тегерана.
